Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

Церква св.Михаїла

Церква св.Михаїла

Розмір зображення: 800:460 піксел

Бегендяцька Пастіль. Церква св. арх. Михайла, 1798 р. Світлина 1998 р. Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 92.

Дерев’яна церква св.Михаїла 1798 р. [Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 85].

Бегендяцька Пастіль Великоберезнянський район

Церква св. арх. Михайла. 1798. (УПЦ)

Дерев’яну церкву св. арх. Михайла в доброму стані, з двома дзвонами, забезпечену всіма образами, згадують у 1751 р.

Нинішня церква збудована 1798 р. на новому місці; за способом будівництва нагадує муровані базилічні церкви, але зовні важко помітити, що споруда дерев’яна. Дахи вкрили бляхою поверх ґонту на початку 1960-х років, а в 1986 р. стіни оббили дранкою і заштукатурили. Лише нахил стін та їх певна кривизна вказують на те, що церква дерев’яна. Нава має аркові вікна, а п’ятигранний вівтар – маленькі квадратні. На північній стіні нави влаштовано двері, а до західних дверей приєднано щось на зразок захищеного коридору. Всередині бабинець відділено від нави лише двома колонами, стелі – плоскі. Гарно вирізьблено бароковий іконостас своєрідної форми, але ікони вже перемальовані. Настінне малювання виконав Й. Волосянський. Оскільки маленька барокова турня не була розрахована на вагу дзвонів, перед головним фасадом церкви поставили каркасну одноярусну дерев яну дзвіницю, за формою досить близьку до старих дзвіниць. Великий дзвін відлив Ф. Еґрі в 1923 р. Малий дзвін зберігся з часу спорудження церкви. Латинський напис на ньому свідчить, що відлили його в Пряшеві в 1803 р. майстри Пауль ПІміц та Франц Легерер. Нижче – нерозбірливий кириличний напис, очевидно, повторює латинський. Далі вирізано: “Белень А Б Пастель”. Кам’яний хрест коло дзвіниці поставлено в 1907 р. Біля церкви поховано в 1898 р. Івана Когута, який, як розповідають, мав відношення до спорудження (чи, може, облаштування) церкви. Вище та нижче церкви лежать купи каміння, завезеного в кінці 1930-х років для спорудження мурованої церкви.

Проект мурованої церкви вартістю 110 тисяч 387 чехословацьких корон виконав архітектор Е. Еґреші в 1938 – 1939 роках, але згодом почалася війна, а потім прийшла радянська влада і збудувати нову церкву не вдалося.

Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 92.