Церква св.Михаїла

Бедевля Тячівський район

Церква св. арх. Михайла. 1838. (УПЦ)

У 1435 р. згадують парохіяльну церкву св. Миколи. У 1751 р. згадано дерев’яну церкву св. Миколи, поставлену після занепаду попередньої, ще цілком не вкриту шинґлами, прикрашену маленькими образами.

У 1801 р. також ішлося про дерев’яну церкву. Розповідають, що стара церква часто потерпала від повеней і тому нову імпозантну муровану церкву поставили на іншому місці, а місце старої позначає хрест. У селі вважають, що до спорудження був причетний майстер Даруда з Кам’янського, а турню будував майстер з Відня. Спочатку дахи були вкриті шинґлами, але дерев’яне покриття згоріло під час бурі, і церкву вкрили бляхою. На кам’яній арці вхідних дверей зберігся латинський напис: “IS ТА AEDES P. XIELSI ЕТ PORTA AETERNAE VITAE ВЕАТО OFFERTUR | TUTOR MICHAELI. INSIGNI PIETATE PASTORIS ЕТ PROBI GREGIS. 1838”. Біля церкви стоїть мурована капличка 1936 р. та кам’яні хрести на могилах священиків. Територію церкви обнесено кам’яним муром з 14 капличками – етапами Хресної дороги.

У радянський період місцевий парох Георгій Еґреші був ув’язнений у сталінських концтаборах. Церкву закрили, оголосили аварійною і 1 жовтня 1960 р. зняли з реєстрації діючих церков. Певний час люди молилися в церкві нелегально, але в середині 1980-х у приміщенні влаштували музей, старий іконостас знищили.

У 1991 р. зроблено ремонт церкви, організований Миколою Тиводаром.

Старий бедевлянський монастир заснував 1719 р. Федір Дубанович. Селяни допомогли йому збудувати церкву, на дверях якої вирізали дату – 1719 р. У документах 1756 р. згадується церква “добр украшена и вся внутр помалевана”. Цю дерев’яну церкву з мальованим іконостасом, престолом і трьома дзвонами згадано в 1788 р. Збереглися дарчі грамоти з 1742 p., що засвідчили дарування монастиреві землі від Андраша Томашового і Юри Марковича.

Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 542 – 543.