1967 р. Історія українського мистецтва

Особливо щедро використовується сюжетний і орнаментальний білокам’яний декор у не дуже великому однонефному, перекритому хрещатим склепінням вірменському храмі св. Іллі (XIV ст.) в селі Багатому. Для архітектури храму характерні невеликі відкриті двостінні ґанки, оздоблені нішами й різьбленням, та одна невелика апсида. За апсидою в товщі стіни сховано дві невеличкі каплички, сполучені між собою переходами. Ребра хрещатих склепінь оброблені у вигляді складних нервюр, що закінчуються замість консольних капітелей сталактитовими, вкритими вірменським геометричним різьбленим орнаментом.

П’яти підпружних арок та конхи апсиди мають трикутну виїмчасту різьбу, аналогічну українській різьбі на дереві. Стіни храму декоровані багатьма нішами з оригінальним сталактитовим склепінням. На тріумфальній арці вівтаря розміщено сюжетні рельєфи на євангельські теми; обабіч арки в горішньому ярусі – «Благовіщення», нижче – «Різдво Христове» та «Богоматір-одигітрія», а ще нижче – «Воскресіння» й «Розп’яття». Майстрові пощастило тонко поєднати скульптурний і орнаментальний декор з архітектурою храму і надати йому разом з рисами затишку певної імпозантності й ошатності.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 53.