Дворище – городище літописного міста Андріїв

Зазвичай, городище Андріїів давньоруського часу пов'язують з городищем Дворище (Dworzyszcze) в межах сучасного с. Андріїв у гміні Уршулін Володавського повіту.

Як підтверджують археологічні знахідки, територія Люблінського Полісся була відносно густо заселена, починаючи з VII ст. Археологічні дослідження і численні фрагменти кераміки знайдені на полях, свідчать, що тут існувало велике слов’янське поселення.

Першу згадку про місцевість Андріїів містить Галицько-Волинський літопис який згадує у 1243 р. існуюче тут укріплене городище. Андріїв розташовувався тоді у підніжжя узвишшя, яке панувало над багнистою околицею, вали і рів збереглися до нашого часу. Городище розташовується на північний-захід від села, має форму чотирикутника з закругленими кутами і займає поверхню 10 арів. Існування городища підтверджують також знахідки тут кераміки. Літопис повідомляє що в вищезгаданий рік городище намагалися здобути поляки, але не повідомляє чи град здобуто, напевне було спустошено його околиці. Град певно був здобути, зважаючи на те що 1245 р. був зайняти Данилом та Васильком Романовичами. Князі поверталися тоді після переможного походу на Ростислава Михайловича, якого підтримував Болеслав Сором’язливий.

Найімовірніше 5 років потому град був здобутий татарами, які напали тоді на Холмщину та Польщу. Татари грабували околиці граду, а може і його, також у 1256, 1260, 1261 i 1263 рр. Окрім татар, град непокоїли також ятвяги, хоча б у 1248 р., коли напали з півночі. Ці події могли викликати його зникнення, адже наступна згадка про Андріїв з’являється лише через 200 років. В цей час Андріїв становив власність боярської родини руського роду, яка мала печатку з гербом Наленч.

Зауважимо, що згідно Ірені Котуловській, немає підстав до ідентифікації городища в сучасному Андрієві з літописним городищем цієї ж назви. Адже городище до 1885 р. лежало на території земель Верещина, з яких було виділено після утворення фольварку Andrzejów Nowy, Натомість літописний Андріїів (Andrzejów) на її точку зору це місцевість на південь від Холму в сучасній гміні Камінь (Kamień) (I. Kutyłowska 1985, s. 203-204; 1990, s.47).

Отже, городище на північ від Верещина, за цією версією, може бути літописним Верещином. Втім, в районі підхолмського Андрієва немає ані городища, ані археологічних знахідок.

Джерела:

Kutyłowska Irena 1985 Remarques pour l’histoire de Lublin et de la region lublinienne au XIIIe s. W: Mémoires archéologiques, red. A. Kokowski. Lublin, s. 195-205.

Kutyłowska Irena 1990 Rozwój Lublina w VI-XIV wieku na tle urbaniza cji międzyrzecza środkowej Wisły i Bugu. Lublin.

Підготував Іван Парнікоза, НІАМ "Київська фортеця".