Церква Покрови

Віктор Вечерський

Комплекс церкви Покрова Богородиці та церковно-парафіяльної школи, 1829 (архіт.). У центрі села, відзначає місце старовинного громадського центру. Складається з двох мурованих споруд: школи, яка чолом виходить на головну вулицю, та церкви, поставленої на розгалуженні цієї вулиці. Комплекс є архітектурним акцентом серед садибної одноповерхової забудови.

Хрещата безбанна церква стоїть на підвищенні, виходячи північним фасадом на вісь головної вулиці. Зараз, унаслідок втрати бані, церква не відіграє ролі архітектурної домінанти.

Муровану церкву було закладено у 1829 на місці стародавнього кладовища, де з 1691 стояла дерев’яна церква св. Козьми і Даміана. Кошти на будівництво надали місцевий козак Лук’ян Федченко, поміщик Михайло Бутович і священик Христофор Вербицький.

Зводилася вона за «зразковим проектом № 5» із «Собрания планов, фасадов и профилей для строения каменных церквей», опрацьованого 1824 петербурзькими архітекторами Аврамом Михайловим і Йосипом Шарлеманем. Цей проект доопрацювали в Будівельній експедиції Чернігівського губернського правління: сторона під купольного квадрата була зменшена на 2,0 м, хрестові склепіння рамен замінено на циліндричні, стіни влаштовано суцільними, без ніш в інтер’єрі. Будівництво церкви завершено, орієнтовно, в 1834 (цим роком датовано перші метричні книги). Є відомості про освячення цієї церкви в 1843.

Церква була хрещатою, одно банною, з дзвіницею на західному фасаді. Баня обвалилася в 1937 після того, як була розламана дзвіниця. Службу в закритій радянською владою церкві відновлено у 1942 під час німецької окупації і з того часу вона використовується за прямим призначенням.

Зараз церква п’ятидільна, симетрична щодо двох взаємно перпендикулярних вісей. Прямокутні рамена дуже короткі, перекриті циліндричними склепіннями. Широкі півциркульні підпружні арки за допомогою сферичних трикутних пандативів несуть циліндричний під банник. Нині під банне кільце зашито плоскою дерев’яною стелею.

Образ храму суворий і лапідарний. Домінує нерозчленована гладінь білих потинькованих стін, які оживляються тонко профільованим карнизом вінчання та мотивом переопрацьованого палладіанського вікна в площині кожного причілка, який увінчається пологим трикутним фронтоном. Входи до церкви зараз влаштовано з північного й південного фасадів, перед ними – тамбури. На західному фасаді арка проходу була замурована після знищення дзвіниці; тепер там влаштовано вікна.

Інтер’єр декоровано різноманітніше, ніж фасади. Пілони відділені від арок енергійно профільованими багатообломними карнизними тягами (гуртами). Такий само гурт проходить в основі під банника над пандативами. Стіни потиньковано й побілено.

Частково збереглися олійні малювання сер. 19 ст.: на пандативах в овальних облямуваннях – Євангелісти; на стінах і пілонах – сюжетні багатофігурні композиції, кожна з яких узята в окрему прямокутну чи аркову орнаментовану рамку: «Усікновіння глави Іоанна Предтечі», «Різдво Пресвятої Богородиці», «Несення хреста» тощо.

Іконостас історико-мистецької цінності не має.

Церкву збудовано з місцевої цегли на вапняно-піщаному розчині, стіни потиньковано й побілено. Підлоги з дощок, щипцеві й вальмовий дахи по дерев’яних кроквах, укриті покрівельною сталлю.

Церковно-парафіяльна школа розташована на північ від церкви, з якою має прямий візуальний зв’язок. Збудована на поч. 20 ст. Вона одноповерхова, Г-подібна в плані, відзначається скромним і виразним декором: стіни членують лопатки й вінчає карниз зі смугами зубчиків і поребрика. На чоловому фасаді є двовіконний ризаліт, увінчаний трикутним фронтоном. Прямокутні вікна акцентовано сандриками з трикутною середньою частиною.

Будівля зведена з місцевої червоної цегли. Фасади первісно не тинькувалися і не білилися, нині вони побілені. Підлоги з дощок, перекриття плоскі, по дерев’яних балках, дах вальмовий (над ризалітом – щипцевий), по дерев’яних кроквах, укритий шифером.

Покровська церква в Алтинів ці є рідкісною на Сумщині архітектурною пам’яткою пізнього класицизму, пов’язаною з типовим проектуванням петербурзьких архітекторів. Її виявлено і обстежено В.Вечерським у 1990 й поставлено на державний облік як пам’ятку архітектури й містобудування місцевого значення з охоронним № 275-См.

[Державний архів Сумської обл., ф. 851, оп. 1, спр. 1, арк. 1-3; Филарет (Гумилевский Д. Г.) Историко-статистическое описание Черниговской епархии. Кн. 5. – Чернигов, 1874. – С. 365; Карась A. Войовничий атеїзм / А. Карась // Маяк комунізму. – 1990. – 4 вересня; Корноухов А. Алфавитный список церквей Черниговской епархии / А. Корноухов // Труды Черниговской губернской архивной комиссии. Вып.7. – Чернигов, 1906-1908. – Приложение. – С.16; Собрание планов, фасадов и профилей для строения каменных церквей. – СПб, 1824. – № 5.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. }}598 – 599.