1977 р. Паспортна інформація

Пам’ятник Лесі Українці

Пам’ятка монументального мистецтва

19 серпня 1977 р.

Розміщення:

Волинська обл., м. Луцьк, Театральна площа.

Загальний опис:

Пам’ятник представляє собою бронзову скульптуру Лесі Українки в повний зріст, встановлену на прямокутному постаменті. Поетеса зображена в довгому вбранні, без головного убору. Права рука вільно опущена, лівою на грудях тримає книгу.

На постаменті напис: “Леся Українка”. Постамент виготовлений з полірованого лабрадориту.

Постамент розміщений на трьохступінчастому стереобаті, виготовленому з сірого граніту.

Розміри: скульптури – 5,5×1,5×1,5 м; постаменту – 4,3×6,0×0,85 м; стереобату: нижньої частини – 16,3×16,3×0,2 м, середньої – 15,2×15,2×0,2 м, верхньої – 14,1×14,1×0,2 м.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Пам’ятник споруджено відповідно до постанови ЦК КПУ та Ради Міністрів УРСР від 17.07.1970 р. № 372 “Про відзначення 100-річчя з дня народження Лесі Українки” та постанови Ради Міністрів УРСР від 03.10.1975 р. № 499 “Про затвердження проекту пам’ятника Лесі Українки в м. Луцьку”.

Автори пам’ятника – скульптори А.В. Німенко, М.Н. Обезюк, архітектори В.К. Жигулін, С.К. Кілессо.

Леся Українка (літературний псевдонім Косач Лариси Петрівни) (25.02.1871-01.08.1913 рр.) – видатна українська поетеса і громадсько-культурна діячка, перекладач. Дочка Олени Пчілки, племінниця М. Драгоманова, дружина К. Квітки.

Була однією з найосвіченіших жінок своєї доби. Володіла багатьма мовами. Досконало знала історію, світову літературу й мистецтво.

Наприкінці ХІХ ст. пов’язана із соціал-демократичним рухом, на початку ХХ ст. прийшла до ідеї самостійництва, усвідомлення України в контексті європейської культури.

Леся Українка мала зв’язок з учасниками Київського “Союзу боротьби за визволення робітничого класу”, соціал-демократичним підпіллям. Леся Українка залишила глибокий слід у розвитку громадської і філософської думки на Україні.

Найвищий вияв таланту Лесі Українки в драматургії, співзвучній творчості Г. Гауптмана, Г. Ібсена, філософії Ф. Ніцше. Збірники поезій: “На крилах пісень”, “Думи і мрії”, “Відгуки”; драми “Блакитна троянда”, “Бояриня”, “Кассандра”, “У пущі”, “Лісова пісня”; драматичні поеми “Одержима”; повісті й оповідання “Над морем”, “Помилка” тощо.

Померла Леся Українка в м. Сурамі (Грузія). Домовину було перевезено до Києва.

Облікова інформація:

Взято під охорону згідно розпорядження Волинської обласної Ради народних депутатів № 457 від 16.10.1978 р.

Охоронний №: 542.

Основна бібліографія, архівні дані:

Радянська Волинь.- 5.10.1976.

Радянська Волинь.- 20.08.1977.

Мододий ленінець.- 20.08.1977.

Ілюстративні матеріали:

Пам’ятник Лесі Українці. Схематичний план.

Пам’ятник Лесі Українці. Фронтальний вигляд.

Пам’ятник Лесі Українці. Вигляд ззаду.

Пам’ятник Лесі Українці. Вигляд зліва.

Пам’ятник Лесі Українці. Вигляд справа.