1999 р. Звід пам’яток Києва

Микола Коломієць

Станція “Вокзальна”, 1960 р.

(архіт.)

Вокзальна пл.

Наземний вестибюль (архітектори А. Добровольський, І. Масленков) улаштовано в першому поверсі приміського вокзалу. Кругла ескалаторна зала наземного вестибюля перекрита банею, розчленованою декоративними нервюрами. Стіна облицьована коричневим мармуром “садахло” й увінчана карнизом простого малюнка. Освітлення зали закарнизне. Підземний вестибюль глибокого закладення (архітектори В. Єжов, Є. Катонін, В. Скугарев, І. Шемседінов, худ. О. Мизін) Наземний і підземний вестибюлі з’єднані ескалатором. В інтер’єрі підземного вестибюля домінує світле склепіння з розпалубками, що спираються на невисокі масивні пілони, які розширюються догори. Пілони, облицьовані білим мармуром, оздоблено круглими бронзовими литими щитами з рельєфними зображеннями. На восьми щитах зображено найзначніші події з історії України – від часів Київської Русі до наших днів. Торець зали, облицьований світлим мармуром, має високий отвір, закритий ажурними металевими ґратами (до 1990-х рр. – з гербом УРСР). Підлога з квадратних гранітних плит чорного й світло-сірого кольорів. Зала освітлюється люмінісцентними світильниками, скомпонованими у люстри, що за формою нагадують з’єднані під кутом гребінці. Масивні мармурові лави, розміщені біля пілонів, мають дерев’яні сидіння, прикрашені карбуванням за мотивами українського декоративного мистецтва. Форми інтер’єра підземного вестибюля асоціюються з формами давньоруської архітектури.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 455 – 456.