Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пімсти смерть великих лицарів

Богдан Хмельницький

?

1974 р. Паспортна інформація

Кирилівська стоянка первісних людей (заповідна територія)

Пам’ятка археології

Пізній палеоліт (35-10 тис. рр. тому)

Розміщення:

м. Київ, Подільський р-н, вул. Фрунзе, 59-61.

Загальний опис:

Два культурних шари розміщувались на глибині 20-22 і 13-14 м відповідно. У нижньому шарі (площа розкопу 9000 м2) знайдено багато кісток мамонта, а також 250 фрагментів кремню, серед яких виділяються в основному різці, кінцеві скребла, а також декілька випадкових знарядь невстановленої форми, відщепи від різців, нуклевидні різці, пластини і відщепи зі слідами використання і без них. Кістки мамонта з залишками вогнищ залягали у вигляді декількох скупчень завтовшки 40-50 см, що є, як вважають, ознакою наявності тут жител типу землянок.

Верхній культурний шар (площа розкопу 600 м2) складався з круглих у плані (діаметр 2 м, товщина 5-10 см) прошарків з залишками вогнищ, знаряддями з кременю (300 екземплярів), кісток печерного ведмедя, вовка, росомахи та гієни. Ці скупчення (у кількості 20) розміщувались гніздоподібно і були витягнуті у лінію. Їх вважають залишками жител типу яранги або чума. Серед знарядь з кременю визначаються скребла (в тому числі і на пластинах), різці, скобелі, ретушовані пластини та відщепи. В нижньому шарі знайдено два уламки бивня мамонта, орнаментовані заглибленими лініями, котрі утворювали орнаментальний сюжет типу ”драбинка”. Найбільш відомою знахідкою є бивень, прикрашений орнаментом, серед сюжетів якого вбачають зоо- або антропоморфні зображення.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Стоянка відкрита у 1893 р. В.В.Хвойко на Подолі при обстеженні довгого вузького мису (довжина 150 м, ширина біля основи 50 м), витягнутого у бік Дніпра. Досліджувалась впродовж 1893-1900 рр. Два культурних шари, що спостерігались візуально на обриві мису, знаходились на значній глибині від його поверхні. Дослідження геологічних нашарувань проводив П.Я.Армашевський. М.Біляшевський та Ф. Вовк були серед перших дослідників, які намагалися узагальнити результати розкопок.

Колекція зберігається у Національному музеї історії України, частково – в Музеї історії Києва. Низка знахідок не повернена з Франції, де експонувалася на міжнародній виставці 1911 р.

Облікова інформація:

Взято під охорону згідно постанови РМ УРСР № 711 від 21.07.1965 р.

Охоронний № : 140

Межі охоронної зони і зони регулювання забудови: згідно рішення Виконкому міської Ради народних депутатів № 920 від 16.071979 р. (додаток 1) охоронна зона для місця розташування Кирилівської стоянки визначена в межах: вул. Фрунзе.

Основна бібліографія, архівні дані:

Хвойко В.В. Каменный век Среднего Приднепровья // Тр. XI Археологического съезда.- Т.1.- М., 1901.- С. 736-754.

Хвойко В.В. Киево-Кирилловская палеолитическая стоянка и культура эпохи мадлен // Археологическая летопись Южной России.- Т.1 (1903).- К., 1904.- С. 26-57.

Волков Ф.К. Искусство мадленской эпохи в Украине // Археологическая летопись Южной России.- Т.1 (1903).- К., 1904.- С. 19-21.

Борисковский П.И. Палеолит Украины // МИА.- № 40.- М.- Л., 1953.- С. 160-174.

Ілюстративні матеріали:

Загальний вигляд розкопок.