2003 р. Звід пам’яток Києва

Галина Скляренко

403. Пам’ятник Сагайдачному П. К., 2001 (мист.).

Пл. Контрактова. В сквері на перетині з вул. П. Сагайдачного, звернений до площі.

Автори – ск. В. Швецов (за участю скульпторів Б. Крилова, Е. Кунцевича, О. Сидорука), архітектори М. Жариков, Р. Кухаренко (за участю Ю. Лосицького). Заг. вис. – 5,5 м, п’єдесталу – 1,5 м.

Сагайдачний Петро Кононович (Конашевич-Сагайдачний; ? – 1622) – політичний діяч, гетьман українського реєстрового козацтва. Народився в с. Кульчицях поблизу Самбора (тепер Львівська обл.) в шляхетській родині.

Освіту здобув в Острозькій школі. З 1601 перебував у Запорозькій Січі.

Очолював ряд вдалих походів на Оттоманську Порту і Кримське ханство, 1618 брав участь у поході польського королевича Владислава на Москву.

Дбав про розвиток національно-освітнього руху в Україні. 1620 разом з усім Військом Запорозьким вступив у Київське братство, титар Києво-Братського училищного монастиря (згодом – Богоявленського), дбав про розвиток Братської школи, заповів їй частину свого майна. Помер від тяжких поранень після переможної битви польськоукраїнського війська над турками під Хотином (1621). Був похований на території Братського Богоявленського монастиря (1935 могилу знищено).

Ім’ям П. Сагайдачного названо вулицю в Києві.

Споруджений за постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1995 на доброчинні кошти, у т. ч. мешканців с. Кульчиці.

Бронзовий монумент на сірому гранітному п’єдесталі у формі природної брили з м’яко заокругленими кутами встановлено у центрі спеціально забрукованого невеличкого майданчика на невисокому штучному земляному пагорбі. Гетьман зображений верхи на коні.

Права рука його, піднята в енергійному жесті, тримає булаву – символ влади, ліва – стримує коня за повід. Постать ледь повернена, що підкреслено рухом довгого плаща з динамічними складками за спиною. Загальне реалістичне трактування скульптури доповнене ретельно відтвореними деталями одягу, військових аксесуарів (на голові гетьмана – висока шапка, на правому боці – сагайдак зі стрілами) та парадною збруєю коня. Композиція відзначається динамічністю силуету, образно-пластичне вирішення передбачає можливість огляду як з близької, так і далекої відстані – з перспективи вул. П. Сагайдачного.

На земляному пагорбі перед пам’ятником вмонтовано сіру гранітну плиту з викарбуваним гербом гетьмана та його іменем. З протилежного боку пагорба розміщено другу подібну плиту з анотаційним написом про авторів і виконавців, дату відкриття.

Література:

Смолій В. Петро Сагайдачний // Історія України в особах: Литовсько-польська доба. – К., 1997.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 867.