Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів твоєї нації.

^Фортеця

2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Аккерманська фортеця

Фортеця розташована в східній частині міста, на скелястому правому березі Дністровського лиману. На місці укріплень у 6 – 5 ст. до н.е. існувало давньогрецьке місто Тіра, що пізніше називалося Маврокастро (Чорна фортеця), Аспрокастро, Монкастро, Четатя-Алба (Біла фортеця), Аккерман (Біле місто). Фортеця являє собою складну систему з кількох різночасових ліній оборони, яка сформувалася протягом 13 – 19 ст. За описом Евлія Челебі (між 1640-1666 рр.), вона мала три ряди зовнішніх стін, три ряди валів і три брами, а також по-різному, але майстерно збудовані башти. Периметр укріплення складався з 35 башт, з’єднаних куртинами.

Перші оборонні укріплення – квадратний у плані (25:25 м) замок з чотирма наріжними круглими баштами, брамою, двома пристінними житловими корпусами та каплицею, який дістав назву цитаделі, був зведений, за Г.Логвином, за часів галицьких князів – у 2-й половині XIII – 1-й половині XIV ст. [Ну, це вже повна фантастика. – М.Жарких] На думку інших дослідників, замок збудували генуезці, які деякий час володіли містом. Оборонні мури заввишки до 15 м і завтовшки 3..5 м завершувалися зубцями-мерлонами та відкритими бойовими галереями. П’ятиярусні башти, згідно з різними функціями, які вони виконували в обороні цитаделі, мали різні розміри (діаметри – від 9 до 14 м). Башти завершувалися зубцями-мерлонами та конусоподібними дахами. Бійниці – вузькі, щілиноподібні, з великими внутрішніми камерами. Первісна брама зі звідним мостом знаходилася в західному оборонному мурі. З часом її замурували, влаштувавши натомість нову, південну браму у вигляді невеликого аркового отвору, що закривався звідним мостом. Цитадель, ймовірно, мала другу, зовнішню лінію оборонних мурів, фрагмент якої зберігся в основі північного муру, що проходить по нижньому пругу скель з боку лиману.

З 1400 р. Білгород-Дністровський увійшов до складу Молдавського князівства під назвою Четатя-Алба. У 1438 р. на південь від цитаделі почалося будівництво грандіозної оборонної системи загальною довжиною понад 2 км з 26 баштами. Ці укріплення сформували дві оборонні лінії, що охопили з півдня територію цитаделі, Верхнього міста (розташованого за принципом “окольного града”) та Нижнього міста (передмістя, пізніше названого Цивільним двором). Наприкінці XIX ст. на території цих укріплень віднайдено плити з гербом молдавських господарів та написами, що підтвердили час будівництва (1438-1454 рр.) й дали змогу встановити ім’я будівничого – майстра Федорка, котрий, на думку дослідників, походив з Галичини.

Укріплення Верхнього міста, яке призначалося для розміщення гарнізону, охоплювали з півдня замок-цитадель, в плані наближаючись до трапеції. Чотири з шести башт цієї укріпленої лінії розміщувались на східному боці, з боку поля. Передмістя (Нижнє місто) було оточене подвійним оборонним муром. Внутрішній мур завтовшки до 5 м і заввишки 6..7 м з’єднував триярусні (до 11 м заввишки) бойові й глухі башти квадратної, восьмигранної та п’ятигранної у плані форми, що розмішувалися з інтервалом близько 30 м. Зовнішній оборонний мур, тонший і нижчий, проходив паралельно, на відстані 5..8 м від першого. Його підошва сягала дна оборонного рову, ширина якого становила 15 м, а первісна глибина – 21 м. У разі потреби рів заповнювався водою з лиману.

З західного боку до Верхнього та Нижнього міста вузькою смугою, що простяглася вздовж лиману, прилягала ще одна частина фортеці – Портовий двір. У товщі його фортечних мурів знаходилися галереї, що вели до лиману, а також водогін з глиняних труб. Під однією з восьмикутних башт проходив підземний хід, що виходив нагору біля села Переможного; другий хід ішов з Верхнього міста до південної околиці. Нині підземелля засипані.

Укріплення Аккерманської фортеці є унікальними не лише в Україні, але й далеко за її межами. Роботи з реставрації фортеці ведуться з 1960 р. під керівництвом І.Шмульсона та І.Іваненко.

О.А.Пламеницька

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 192 – 193.

Вкладені елементи

Генеральний план
Генеральний план
Цитадель
Цитадель
Рів і башти
Рів і башти
Рів і башти
Рів і башти
Вигляд з лиману
Вигляд з лиману

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2017 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 451

Модифіковано : 22.09.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.