Українці в Празі

У найдавніших згадках про Прагу фігурують купці з Русі. Зокрема, близько 965 р. єврейський купець з Кордови в Іспанії Ібрагім ібн Якуб про Прагу повідомляє:

„Збудована з каменю та крейди є найбільшим торгівельним містом в усіх краях слов’ян. До нього прибувають з міста Кракова, Русь та слов’яни з товарами, a також прибувають з ісламських країн, від євреїв та турків також з товарами, різними монетами, а з-собою забирають рабів, олово та різні шкури”.

Україну на чеській мапі видно дуже виразно, українці тут залишили велику і досі ще мало відому на батьківщині духовну, інтелектуальну, культурну спадщину. Адже демократична Чехословаччина Томаша Ґарріґа Масарика впродовж міжвоєнних десятиліть (1919–1939) надала притулок багатьом тисячам українців, яких тоталітарний більшовицький режим змусив покинути батьківщину. На чеській землі за історично короткий період часу вони не тільки створили необхідні соціальні умови для повноцінного життя, а й заснували широку мережу культурних, наукових, освітніх, спортивних закладів і товариств. Серед них найбільшим авторитетом і не тільки в Чехословаччині, але й в українському середовищі у світі користувались: Музей визвольної боротьби України у Празі, Український вільний університет, Українська мистецька академія, Український високий педагогічний інститут імені Михайла Драгоманова, Українська гімназія. Особливо важливим знаком української присутності на чеських землях були Дипломатична місія Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки у Празі. В Національному Театрі Праги 11 травня 1919 року відбулася європейська прем’єра «Щедрика» у виконанні респубілканської капели УНР Олександра Кощиця.

На сценах празьких театрів із великим успіхом виступали українські актори, театральні й хорові колективи, серед них хор Олександра Кошиця і театр Миколи Садовського. Яскравий слід в історії міжвоєнної Праги залишили українські архітектори і митці, серед найвидатніших, наприклад, Олександр Архипенко. У Празі працювали відомі українські вчені Іван Пулюй, Михайло Грушевський, Іван Горбачевський, архітектор Артемій Корнійчук. Прага міжвоєнних десятиліть вирізнялась виразним українським акцентом.

В Празі, зокрема знаходяться наступні пам'ятки:

107 дерев’яних хрестів на честь Героїв Небесної Сотні (2014) Чехія, Прага, (GPS: 50.071244 14.447021). 107 дерев’яних хрестів встановили сьогодні на галявині одного з парків у Празі. Хрести символізують пам’ять загиблих героїв Майдану. На акції пам’яті Небесної сотні виступив колишній міністр закордонних справ Чехії, голова партії TOP-09 Карел Шварценберг, який закликав українських і чеських громадян, а також європейських політиків до «пильності у протистоянні з агресивною політикою Росії щодо України». На акції також виступили консул посольства України в Чехії Валерій Лобач, представник українського громадського об’єднання «Українська європейська перспектива» Галина Андрейцева, солістка балету Національного театру в Празі Іванка Ільєнко. Мартін Углірж, представник чеського громадського об’єднання «Хочемо демократичну Україну», розповів присутнім про закатованого депутата Горлівської міськради, що на Донеччині Володимира Рибака. Його некролог був приєднаний до «стіни пам’яті» на символічному кладовищі Небесної сотні у Празі. В акції також взяв участь Олександр Медведєв – один із 38 поранених під час протистояння на Майдані, яких прийняла на лікування Чехія. Молодий чоловік уже почувається добре і готується повернутись на батьківщину. У розмові з Радіо Свобода Олександр Медведєв розповів про тривогу, яку викликають дії Росії на південному сході України, зокрема, щодо підтримки проросійських сепаратистів. Акцію, в якій взяли участь понад 100 українців і чехів, організувала празька Вршовіцька галерея під відкритим небом Proluka, громадське об’єднання «Українська європейська перспектива» і чеське об’єднання Dekomunizace.cz.

Українська греко-католицька церква Св.Климента, (1715), Чехія, Прага, Karlova 190/1 , Praha 1 – Staré Město, 110 00, (GPS: 50.086104 14.415591).

Дошка Івану Франку, Slovanský ostrov 1,(GPS: 50.079000 14.413175).

Михайлівська церква Чехія, Прага, Kinského zahrada (Petřínské sady 99, Smíchov),(GPS: 50.078417 14.398417). Первісно Михайлівська церква була побудована в другій половині XVII ст. у с. Великі Лучки у характерному лемківському стилі. У 1783 її перевезли в село Медведівці. У 1929 церква була викуплена, розібрана, перевезена до Праги і знову зібрана в парку Кінських, де вона стала частиною збірки Етнографічного музею. З 2008 у Михайлівській церкві правлять служби православного обряду румунською та чеською мовами.

Пам’ятник Тарасу Шевченку (2009), Náměstí Kinských, (GPS: 50.078374 14.404382).

Скульптура з автошин на честь Євромайдану (2014), (GPS: 50.078295 14.452515). Прага висловила свю підтримку українському Євромайдану, встановивши скульптуру Пегаса, вироблену з автошин. В подіях на Майдані Незалежності Києва палаючі шини врятували життя багатьом активістам протистоянь. Скульптура Пегаса з розправленими крилами,її автор Ondřej Hudec.

В Празі розташовувалися , Український вільний університет (до 1945 р.), Українська гімназія, музей визвольної боротьби України, а також Дипломатична місія Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки. Локалізацію цих установ необхідно встановити.

Восени 1939 р. до Праги депортовано з Варшави Романа Смаль-Стоцького.

Джерела:

Корисна колекція планів міста:

Середницький Ярослав Формування польського збройного підпілля в час українського національного відродження. 1939-42 роки. Тернопіль: Мандрівець, 2020 – 232 с.

Іван Парнікоза, НІАМ «Київська фортеця».