Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби за славу Володимирового тризуба.

Монастир Святогірський

2009 р. Зимне. Ис полла эти

11 листопад 2009 at 3:01 PM

Святогірський Успенський монастир в Зимному, що на Волині, на відміну від знаменитого донецького Святогірського монастиря – жіноча обитель. І точно що давніша – за легендою два храми і княжий терем збудував у 1001-му неподалік від міста свого імені ще Володимир Великий.

Терем мав би служити за зимову резиденцією, через що і село зветься Зимне. Комплекс будували на горі, яку здавна облюбували монахи – печери збереглися до наших днів. Того й назвали ту гору Святою.

В монастирє, наріцаємом Святая Гора, сущи близ града Влодимера успє с міром о Господе, житію конец пріят преподобний Варлаам, – згадує про обитель Нестор-літописець в “Житії Феодосія Печерського”.

Якщо я правильно розумію, то на цьому панно замальовано дарування князем Володимиром ікони Божої Матері, яку у свою чергу йому подарував Костянтинопольський патріарх (он він, ліворуч, біля велосипеду, у накидці з трефами).

Навряд чи всі ті первісні будови дожили до XV століття, коли згадується вже саме про Святогірський монастир. Від тих часів до наших днів вціліла невеличка Троїцька церква 1465-го року. Вона залишалась діючою навіть у часи занедбання обителі. Від неї печерні ходи ведуть до підземного храму святого Варлаама.

З кінця XV століття Зимним володіє рід Чарторийських, які тривалий час залишались православними. За наказом луцького старости Феодора Чарторийського на місці первісного дерев’яного володимирського храму в 1495-му будується кам’яний Свято-Успенський храм.

Поруч – споруда, яку називають “Теремом святого Володимира”. В ній колись були сім келій, а невеличкі вікна-бійниці і товстезні стіни чітко вказують і на оборонне значення “терема”. Нині це церква святої Юлiанiї Ольшанської.

Навколо зводиться мурований замок з чотирма кутовими і однією надбрамною вежею. Монастир стає справжньою фортецею.

Син Федора, Олександр Чарторийський, перебудовує в’їзну вежу на дзвіницю…

…і дарує відлитий спеціально з цією метою дзвін. Так і написав на 700-кілограмовому литві “Си звон дал уробити Олександро Чарторіскі до Зимна”. Дзвін згодом передадуть до іншого монастиря, потім – до Рівненського краєзнавчого музею, а в 2001-му повернуть до обителі.

На початку XVII нащадки похованого тут же Олександра переходять до католицизму. (Про це я згадував в розповіді про Клевань). Монастир стає об’єктом запеклої боротьби (переважно судової) між уніатами і православними. З 1682-го Зимненська обитель стає греко-католицькою.

У 1724-му село вкупі з монастирем купує Михайло Чацький, теж волинський староста. За його наказом Успенську церкву перебудовують на костел. Чацький ніби як зазіхнув і на дорогоцінну ікону, за що і був покараний сліпотою й скорою смертю.

Проте за подальшу історію обителі були кривдники й гіршими за Чацького. Монастир фактично перестав існувати та перебував у запустінні аж до 30-х років XIX століття. Тоді, після польського повстання, російська влада заходилась всюди впроваджувала православ’я. В 1839-му в Зимному засновується жіночий монастир.

На пожертви, у тому числі й імператорського двору, у кілька заходів проводяться масштабні реставраційні роботи, завершені аж в 1894-му. В архітектурі комплексу починає домінувати псевдо-руський стиль.

Обитель кадрово укріплюють черниці з Корецького монастиря. Звідти ж через сто років прибудуть нинішні господарі Святогір’я.

Монастир не надто сильно постраждав під час Першої світової і вже з 1920-го знову діяв. З приєднанням західноукраїнських земель до СРСР монастир закривають. Після війни тут розташовується тракторна бригада.

Нове відродження обителі почалося в 1991-му. Як пише сайт Володимир-Волинської єпархії в перші роки сестрам було особливо нелегко. Молитовний подвиг і невтомна виснажлива праця стали їх щоденним послухом.

Ігуменя Стефана, чиїми зусиллями з перших днів і відбудовувався монастир, так описує свої нинішні клопоти.

Наше господарство тримається на праці черниць, тобто є натуральним. Нам допомагають усі, хто вірить в Бога. Але крім пожертв благодійників, ми маємо своє велике господарство. Територія монастиря займає майже 15 гектарів, у тому числі орної землі – 10 гектарів. Черниці вирощують тепличну городину, багато видів овочів. Тому й задовольняємо не лише власні потреби, а й виступаємо благодійниками

Буквально нещодавно ігуменя Стефана звернулась до влади за допомогою щодо запобігання подальшого руйнування історико-культового комплексу. Якщо коротше – то за грошима. І якщо не дай Бог не дадуть, то доведеться може й Лексуса продавати.

Між іншим, сучасний чернечий аскетизм саме у вигляді Лексусів і Мерсів можна спостерігати буквально біля кожної обителі. Тож Зимне тут просто не є винятком.

Відвідував монастир і святіший патріарх Кирило. От що розказувала одна з монахинь про його візит та підготовку до нього:

В нас як би є практика, тому що Блаженніший відвідує наш монастир кожного року по декілька раз і ми якби привикли зустрічати таких високих гостей. Потрібно було зробити багато роботи, сестри були перетомлені, але вони з задоволенням це робили, тому що всі знали, що це така подія, яка раз на все життя… Життя сестер – то точно. Через те, як би роботи було зроблено дуже багато. Зробили те, що, можливо, можна було робити три роки, за півтора місяці. Покрасили, повністю обновили собор, тому що практично він був у поганому стані. І корпуси, і гостиниця, їх перебілили, перекрасили все, що можна було. Де потрібно було – там міняли плитку.

Страшний напис на дбайливо встановленому посеред тротуару борді насправді означає “Многая літа, владика!”. Про деспота, себто владику грецькою, згадують і над воротами.

Це був перший візит Патріарха за тисячолітню історію обителі.

Вкладені елементи

Фото: mr-brut. Опубліковано 11.11.2009 р. mr-brut.livejournal.com
2009 р. Дах башти на тлі пейзажу
Фото: mr-brut. Опубліковано 11.11.2009 р. mr-brut.livejournal.com
Пергола
Фото: mr-brut. Опубліковано 11.11.2009 р. mr-brut.livejournal.com
Лексус перед брамою

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2019 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 496

Модифіковано : 9.07.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.