Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш
ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

2018 р. Звід пам’яток України

Дмитрівська церква (іст., архіт.) 1674 р.

Дерев’яна Дмитрівська церква в Згоранах була побудована у 1674 р. за кошти прихожан. Цього ж року побудували дерев’яну дзвіницю. Будинок для священника здавна, побудований на кошти прихожан. У 1905 р його було відремонтовано за кошти священника Порфирія Рачинського.

Церква мала 130 десятин землі, з яких 45 десятин – орна, піщана, маловрожайна. У рік вона давала 360 рублів прибутку. При церкві діяла церковноприходська школа, в якій у 1911 р. навчалось 40 хлопчиків і 10 дівчаток. Церковним старостою в 1908 р. був селянин з села Згорани Тимощук Каленик.

Перекриття храму шатрове з маленькою маківкою. Під час реконструкції в ХІХ ст. склепіння було забите дошками, а ззовні храм перекрито двосхилим дахом, який частково закриває підбанник. Тоді ж стіни були забиті вертикальними рядами дощок з нащільниками. Вікна центрального об’єму значно розширили. На гребенях дахів східної частини і притвору побудовані декоративні постаменти.

Дмитрівська церква є однією зі старовинних трьохзрубних церков Волині з виділеним у плані великим центральним зрубом.

В інтер’єрі увагу привертають пропорції напівкруглої арки, яка з’єднує притвор з центральною частиною храму. Зберігся живопис XVII– XVIIІ ст., різьблення XVIIІ – ХІХ ст.

У травні 1982 р. експедиція Волинського краєзнавчого музею за участю Павла Жолтовського взяла 7 пам’яток XVІІ-XVІІІ ст. на облік. Серед них було 6 ікон та царські двері. Ікони XVІІ ст. «Архангел Михаїл з житієм» та «Святий Димитрій з житієм»виконані на високому художньому рівні. Ікони мають цікаву іконографію – центральне зображення і десять клейм, розміщених по боках.

Дзвіниця Дмитрівської церкви (іст., архіт.) 1674 р.

Дерев’яна Дмитрівська церква в Згоранах була побудована у 1674 р. за кошти прихожан. Цього ж року на північний схід від храму побудували дерев’яну дзвіницю. Будівля приземиста. У плані виконана у формі четверика на четверику. Дзвіниця має шатрове перекриття. У ХІХ ст. була реконструйована.

Джерела та література:

Гика В. Церковні храми та релігійні общини Любомльщини в документах ДАВО // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Випуск 25. – Луцьк, 2007. – С. 316-318;

Ковальчук Є. Перше дослідження рухомих пам’яток у церквах Любомльського району. 80-ті роки ХХ століття // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Випуск 25. – Луцьк, 2007. – С. 319;

Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: Иллюстрированный справочник-каталог. В 4-х томах. – К.: Будівельник, 1985. – С. 96;

Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник – від найдавніших часів до 1914 року. Т. 1. – Вінніпег : Товариство «Волинь», 1984. – С. 457-458.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Волинська область. . – К.: 2018 р., с. 334 – 339.