Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

Пам’ятник Поддєрьогіну Д. М.

Тамара Шевченко, Світлана Морозова

Пам’ятник Поддєрьогіну Д. М.

Розмір зображення: 763:1015 піксел

Фото 2013

Пам’ятник Поддєрьогіну Д. М., 2003 (мист.). Вул. Жуковського, 64. Перед (ліворуч) головним корпусом університету встановлено пам’ятник Поддєрьогіну Денису Миколайовичу.

Поддєрьогін Д.М. (1859 – ?) – син кременчуцького купця, народився в липні 1859. Закінчив Санкт-Петербурзький технічний університет. З 1877 по 1900 працював директором Івано-Вознесенського нижчого технічного училища. У 1900 був призначений директором Олександрівського механіко-технічного училища, яке очолював протягом 18 років. Був прихильником зв’язку технічної і гуманітарної освіти, всебічного розвитку спеціаліста. Тому поряд з фізикою, електротехнікою, хімією, математикою з основами опору матеріалів в училищі викладали історію, географію, мови, малювання, співи. Широкі знання дали йому змогу бути обраним головою педагогічної ради жіночої прогімназії, членом Московського педагогічного товариства, членом комісії для завідування Олександрівським народним домом. Д. Поддєрьогін нагороджений орденом Станіслава 2-го і 3-го ступенів, у 1911 затверджений у чині статського радника. Помер у Криму. У 2003 встановлено бронзове погруддя Д. Поддєрьогіна на гранітному постаменті з написом. Скульптори Ф. Зайцев, Б. Чак.

[Катеринославський адрес-календар. 1917 рік. – Екатеринослав, 1917. – С. 229-254; Ковальський А. Олександрівськ у 1914-1921 роках: найважливіші етапи історії міста. Розвиток промисловості та освіти // Запорізька Січ. – 2008. – 21 жовтня; Сидоренко М.М. Пам’ять не вкриють сніги. – Запоріжжя, 2003. – С. 153.]

Джерело: Матеріали до багатотомного «Зводу пам’яток історії та культури України»: Запорізька область. – К.: 2016 р., , с. 90.