Житловий будинок (№ 31)

Тетяна Бажанова

Розмір зображення: 750:561 піксел

Фото 2013

Житловий будинок, 1933 – 34 (архіт.). Вул. Незалежної України, 31.

Розташований у південно-східному куті кварталу № 3, замикає перспективу головного внутрішньоквартального проїзду.

Зведений за проектом архітектора В. Лаврова. Використовувався весь час як житловий будинок. Після війни був частково зруйнований, відбудований у 1946 – 47 без змін, під керівництвом В. Лаврова.

Чотириповерхова кільцеподібна в плані (діаметр кільця 100 м), цегляна споруда. Має три повних житлових поверхи. Частину першого поверху займає відкрита галерея. Розташована вище внутрішня фасадна стіна спирається на часто розставлені пласкі цегляні стовпи. Фундаменти – бутобетонні, несучі поперечні стіни – цегляні. Огороджуючі стіни цегляні, отиньковані цементним тиньком. Перекриття по дерев’яних балках, дах плаский. Будинок налічує 11 однакових житлових секцій, розроблених індивідуально. Входи розташовані з боку двору.

Кільцеподібний будинок охоплює круглий озеленений двір, яким завершується головна композиційна вісь кварталу. Величезна увігнута площина внутрішнього фасаду членується вертикалями виступаючих лоджій та вузьких стовпів відкритої галереї, ритм яких здається безкінечним. Вражає простір круглого двору, для якого внутрішній фасад будинку слугує фоном. В перших проектних розробках архітектура будинку була витримана в суто конструктивістському дусі. Плаский фасад із заглибленими лоджіями та підкресленими горизонталями балконних огорож був позбавлений архітектурних деталей.

Під час будівництва змінився художньо-естетичний ідеал, і будинок, зберігши конструктивістську тектоніку, набув у своєму архітектурному вираженні монументальності та історичних мотивів в деталях. Парадоксальне злиття засобів виразності нагадує архітектуру періоду модерну.

Величезна дуга зовнішнього фасаду залишилася пласкою. Триповерхові виступаючі лоджії внутрішнього фасаду спираються на здвоєні круглі стовпи, нібито спрощені фусти навіть з поясками біля умовної шийки, які підтримують високі вузькі прямокутні бруски, що разом нагадує конструкцію давньоєгипетської колонади. Вузькі стіноподібні стовпи галереї першого поверху увінчуються великими декоративними кронштейнами у вигляді високого кіматія.

Пласка форма та частий ритм стовпів, що розгортається по широкій дузі фасаду, перегукується з рядами биків Дніпровської греблі. Отиньковані поверхні стін вкриті рустом, що з археологічною точністю відтворює дворядну античну кладку з гладкотесаних блоків. Близькі до квадрату вікна обрамлені однаковими класично профільованими лиштвами.

Фасад увінчується сходинковим карнизом, що оперізує фасадну стіну на рівні верху лоджій, над карнизом – невисока стінка атикового технічного поверху.

Архітектура житлового будинку належить до найбільш цінних зразків архітектурної спадщини 1930 – 1940-х.

[Лавров В., Орлов Г. Большое Запорожье // Архитектура СССР. – 1933. – № 3-4. – С. 33-38; Нариси історії архітектури Української РСР (радянський період). – К., 1962 . – С. 34.]

Джерело: Матеріали до багатотомного «Зводу пам’яток історії та культури України»: Запорізька область. – К.: 2016 р., , с. 253 – 254.

Більше фотографій: