Залізничний вокзал (№ 1)
Клара Карафін, Тетяна Трегубова, Маргарита Ширяєва
Фото 2013
Залізничний вокзал станції «Олександрівськ» Катерининської залізниці, 1904 (архіт., іст.). Вул. К. Великого, 1. Уздовж залізничної колії, паралельно до вулиці. Розрахований на круговий огляд.
Зведений під час спорудження Другої Катерининської залізниці довжиною 581 верст, що з’єднала станції Долгінцево і Волноваху.
Будівництво залізниці в 1902 – 1905 здійснило Окреме будівельне управління під керівництвом інженера Ріппаса Б. У 1907 – 1908 злучений зі станціями Південної залізниці «Олександрівськ» і «Передаточна», що перетворило місто на значний вузол пасажирських і вантажних перевезень з загальною довжиною шляхів сполучення 9936 верст (понад 10 тис. км). В північній частині будинку містилися службові приміщення, медпункт, кухня і буфет, в середині – білетна зала, зала очікування, пошта, довідкове бюро, в південній – адміністративні приміщення і камера схову. Використовувався за призначенням до відкриття в 1981 нового приміщення вокзалу «Запоріжжя-2» Придніпровської залізниці, розташованого по сусідству на місці знесеного пакгауза. Після того первісне внутрішнє розпланування загального типу було змінене встановленням нових стін і перегородок у зв’язку з сучасним використанням.
Побудований за технологічною береговою схемою з розміщенням інших станційних споруд по один бік колії.
Одноповерховий з невеликою двоповерховою північною частиною, цегляний, фарбований (декор виділено білим кольором на теракотовому тлі), у плані прямокутний з кількома ризалітами на фасадах. Загальна довжина – 92 м, ширина (без ризалітів) – 10 м.
Перекриття пласкі, двосхилі і пірамідальні дахи вкриті покрівельним залізом. Цоколь обличковано гранітними блоками з колотою поверхнею. Вирішення у модернізованих формах історизму із застосуванням цегляного декору. Лінійна за структурою будівля має асиметричну композицію. Основні входи (два з перону, два – з боку вулиці) оформлено у вигляді підвищених квадратових веж з лучковими вінцевими шатрами в оточенні фігурних аттиків, що складаються зі стилізованих бароккових фронтончиків із напівкруглими блендами. Аналогічні фронтончики увінчують середні виступні частини розірваних трикутних щипців над трьома ризалітами (один з боку перону, два – з боку вулиці). Горищні віконця у щипцях, обрамлених ступінчастими зубцями, фланкують навислі канелюровані пілястрочки, що підтримують прямий розкрепований карниз. Північний двоповерховий об’єм завершує проста карнизна тяга.
Основним мотивом архітектурного оздоблення фасадних площин виступають однотипні за формою часто розставлені віконні та дверні прорізи. Їхні стиснуті коробові перемички облямовані пласкими лиштвами із замковими каменями, що, не доходячи до рівня підвіконня, поєднуються гладенькими горизонтальними смугами. Завдяки пофарбуванню в білий колір облямування сприймаються як великомасштабний кривулястий орнамент, що обігає будинок. Його ритму відповідають потрійні зубці, розташовані по осі простінків під високим побіленим карнизом. Інші декоративні елементи – прямокутні підвіконні нішки, зубці і сухарики, пояски поребрика в міжвіконнях західного (вуличного) фасаду – характерні для цегляного стилю. Натомість у криволінійних фільонках на торцях західних ризалітів, у формі завершень вхідних веж відчувається вплив модерну. Первісне оформлення інтер’єрів не збереглося.
У період революції 1905 територія станції була одним з центрів збройного повстання в Олександрівську. 10 грудня на станції Олександрівськ Катерининської залізниці та в залізничних майстернях було оголошено страйк. 11 грудня відбувся мітинг, на якому обрано Бойовий страйковий комітет, почали готуватись до збройного повстання; робітники виготовляли саморобні піки, бомби та інше. 13 грудня біля будинку вокзалу з’явилися перші в місті барикади. О 9-й годині вечора того ж дня жандармські та козацькі загони під командуванням ротмістра Будаговського та справника Неровні атакували вокзал і зайняли барикади. 14 робітників було вбито, 20 поранено.
У серпні 1907, подорожуючи залізницею на південь, на вокзалі перебувала видатна українська поетеса Леся Українка. На честь цієї події на фасаді будинку 8.10.1995 встановлено гранітну меморіальну дошку (ск. В. В’ялий) з мідним барельєфним портретом поетеси та написом. Будинок вокзалу є оригінальним за формою архітектурним твором поч. 20 ст.
Тепер використовується підприємством «Південінтертранс», торговим комплексом і магазинами, пунктом охорони громадського порядку № 2 Придніпровської залізниці.
[К 25-летию Екатерининской железной дороги (1884-1909). Типолитография Екатерининской железной дороги. – 1909. – С. 7; Краткий обзор возникновения и развития сети Екатерининской железной дороги. – 1924, № 4. – С. 22-23; Шевельов М. Над синю буйного Славути. – Запоріжжя, 1998. – С. 92-94; Материалы Екатеринославской социал-демократической организации и революционных событий 1904-1906. – Екатеринослав, 1924.]
Джерело: Матеріали до багатотомного «Зводу пам’яток історії та культури України»: Запорізька область. – К.: 2016 р., , с. 58 – 60.