Поселення «Протовче»

Тамара Шевченко

Поселення «Протовче», 11-14 ст. (археол.). Південно-західна частина о. Хортиця, витягнуте з південного заходу на південний схід, вздовж Осокорового і Головківського озер.

Відкрили О. Бодянський, А. Сокульський, Т. Шевченко, 1976. Частково дослідили А. Сокульський, Т. Шевченко, 1976 – 1980. Загальна площа близько 15 га. Досліджено 3286 м2. Поселення багатошарове. Потужність культурного шару 0,9 – 1,5 м.

У нижньому культурному шарі досліджено фрагмент будівлі з залишками вогнища та численними фрагментами ліпної кераміки (6-7 ст.).

У другому культурному шарі виявлено 8 жител напівземлянкового та землянкового типу давньоруського часу 11 – 12 ст. площею 12 – 50 м2 з глинобитними печами ( у двох випадках зустрілися печі-кам’янки). У заповненні жител знайдено фрагменти гончарної кераміки, трубчасті замки, залізні ножі, фрагмент серпа.

У верхньому (12 – 13 ст.) – досліджено залишки декількох наземних жител площею 96 – 180 м2, витягнутих по лінії північ-південь. Входи в приміщення були вузькі та довгі. Долівка добре утрамбована, в одному випадку обмазана глиною. Стіни глинобитнокаркасні, що підтверджує численна кількість ямок від стовпчиків. В приміщеннях виявлено глинобитні печі великого розміру, черінь яких мав декілька шарів обмазки. На поселенні також досліджено залишки металургійної майстерні, де виявлено розібрані горни для виплавки заліза, велику кількість шматків залізної руди, шлаків, криці, флюсів та ливарні тиглі.

На рівні підлоги в приміщеннях виявлено багато господарчих ям, в заповненні яких траплялися різноманітні знахідки: уламки посуду, кістки тварин, риб’яча луска, шлаки, флюси. В заповненні наземних жител знайдено велику кількість фрагментів чавунних казанів, вістря стріл, пряжок, залізну шпору з семипроменевим коліщам та величезну кількість фрагментів гончарного посуду, орнаментованого переважно хвилястими та прямими лініями, фрагментів тарної кераміки. Зустрічалися фрагменти полив’яного посуду з зеленою, жовтою та коричневою поливою.

Знайдені на поверхні одного з приміщень монети (срібна – хана Джанібека (1335 – 1357), викарбувана у м. Сараї, мідна монета хана Кідільбека (1361 – 1362), викарбована у м. Азаці), бронзовий хрест-енколпіон 14 ст., свідчать про те, що існування поселення не припинялося за часів монголо-татарської навали, а тривало далі.

Реальне існування поселення поблизу броду у південно-західній частині Хортиці пояснює змістовне навантаження літописного «Протовче» (під 1103, 1190, 1223). Розкриває назву великого поселення поблизу броду. Наявність на ньому великих за площею жител (типу козацьких куренів), цікавий інвентар, що пов’язаний з військовою справою, дають змогу дійти висновку, що дане поселення було засноване бродниками, яких сучасна історична наука розглядає як попередників козацтва.

Поверхня пам’ятки задернована. Матеріали зберігаються в Національному заповіднику «Хортиця».

[Ипатьевская летопись // Полное собрание русских летописей. – М., 1962. – С. 134; Добровольский А.В. Звіт за археологічні досліди на терені Дніпрельстану року 1927 // Збірник Дніпропетровського крайового історико-археологічного музею. – Дніпропетровськ, 1929. – Т. 1. – С. 31-42; Брайчевський М.Ю.Походження Запорозького козацтва // Матеріали Першої Республіканської науково-практичної конференції “Проблеми історії запорозького козацтва в сучасній історичній науці та музейній практики”. – Дніпропетровськ, 1990. – С. 8-17; Сміленко А.Т. Слов’яни та їх сусіди в степовому Придніпров’ї (II-XIV ст.). – К., 1975. – С. 3-271; Сокульський А.Л., Шевченко Т.К. Звіти про археологічні дослідження у південній частині о. Хортиця за 1976-1980 // Науковий архів Національного заповідника “Хортиця”; Шевченко Т.К. До історії питання про виникнення Запорозької Січі // Матеріали Першої Республіканської науково-практичної конференції “Проблеми історії запорозького козацтва в сучасній історичній науці та музейній практики”. – Дніпропетровськ, 1990. – С. 87; Козловський А.О. Історико-культурний розвиток Південного Придніпров’я в IX-XIV ст. – К., 1992. – С. 3-71.]

Джерело: Матеріали до багатотомного «Зводу пам’яток історії та культури України»: Запорізька область. – К.: 2016 р., , с. 282.