Прибутковий будинок (№ 12)

Олена Кузьменко

Фото 2014

Прибутковий будинок Л. Лурьє і Ц. Вірник (готель «Гранд-отель»), кін. 19 ст., 1910 (архіт.). Вул. Анголенка, 12. На перетині вул. Катеринославської (тепер вул. Горького) і Базарної (тепер вул. Анголенка) по лінії забудови кварталу збудовано цегляний, одноповерховий будинок. Перебудований в 1909-1910 за проектом Ф. Пекутовського в цегляному стилі з елементами раннього модерну.

Двоповерховий, дах під черепицею. Головний фасад будинку звернений в бік вул. Горького і має довжину в дев’ять віконних вісей, згрупованих по три. Ритм вікон другого поверху продовжив рішення першого. На другому поверсі по центру бокових груп вікон раніше були улаштовані балкони невеликого розміру з кованою металевою огорожею.

Карниз, що залишився від одноповерхового будинку, перетворився в міжповерховий профільний пояс. Тонкі горизонтальні пояси проходять на рівні підвіконної частини другого поверху і відокремлюють карнизну частину від площини стіни фасаду. Вікна першого поверху раніше були оформлені наличниками з поличками. Заокруглені сандрики були підняті над вікнами, створюючи високий фриз. Групи вікон розділяли лопатки з фільонками. На сьогодні фасад першого поверху не зберіг автентичності. Вікна пізнішого другого поверху архітектурно оформлені більш декоративно.

Віконні наличники мають горизонтальну рустовку, звужену у верхній частині. Над віконною перемичкою – поличкою виконаний трикутної форми сандрик. Увінчує будинок легкий карниз на оригінальної форми модульйонах, що розставлені в ритмі вікон. Над карнизом по центральній осі головного фасаду первісно був виконаний прямокутної форми аттик з трикутним фронтоном. На аттику знаходився напис «Номера Гранд-готель».

Боковий фасад будинку з боку вул. Анголенка повторює архітектурні прийоми оформлення головного фасаду. Довжина бокового фасаду значно коротша головного – в чотири віконні осі. Ритм вікон другого поверху повторює перший, за винятком центральної частини, де введено додаткове третє вікно. Торці будинку – глухі брандмауерні стіни.

Внутрішнє планування – секційно-коридорне.

Добудований двоповерховий будинок було вирішено використовувати під готель. У 1912 в будинку за постановою Олександрівської міської Думи відкрився трактир. У 1918 тут розміщувався комітет громадської безпеки, в березні 1921 – Губкустарно-промисловий відділ. З 1929 – будинок передається житловому фонду. Тепер тут розташована соціальна аптека № 7.

[Державний архів Запорізької області – Ф. 24, оп. 1, спр. 757. – Арк. 161; спр. 774. – Арк. 161-162; спр. 339. – Арк. 84; Ф. Р-24, оп. 1, спр. 15. – Арк. 60; Ф. Р-2030, оп. 2, спр. 66. – Арк. 126.]

Джерело: Матеріали до багатотомного «Зводу пам’яток історії та культури України»: Запорізька область. – К.: 2016 р., , с. 46 – 47.