Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

1991 р. Церква на урочищі «Цвинтариська»

Сліди пам’ятки знаходяться при самім гостинцю Галич – Калуш на південь від села Залуква (іл.1). Тх відкрили у 1884 році Л.Лаврецький та І.Шараневич. Першим дослідникам вдалось розкопати лише частину фундаментів споруди, оскільки східну ділянку її решток перекрило полотно згаданої дороги на початку XIX ст. І.Шараневич на підставі топоніму «Костелисько» вважав руїну залишками костелу св.Анни. Однак згодом це припущення переконливо спростував О.Пеленський.

Зовнішні стрічки фундаментів утворюють квадрат зі стороною 12 м, не завершений зі сходу. Ширина стрічок 1,5 м. Центральну частину пам’ятки займають симетрично розміщені чотири квадратні фундаментні подушки підкупольних стовпів з розмірами 2х2 м. Лише один заокруглений штрих у східній частині фундаментів вказує на триапсидне завершення плану споруди. Одже, вимальовується характерна для галицької монументальної архітектури княжої доби невелика кам’яна чотиристовпна триапсидна церква (іл.6).

Згідно опису першовідкривачів фундаменти змуровані великими брилами туфу (травертину) з домішками товченого мергелю та дрібного річкового каменю. Подібний спосіб влаштування фундаментів, щоправда з іншого матеріалу, мав Успенський собор. За особливостями плану пам’ятку слід датувати другою половиною XII ст. На це вказує і знайдений тут різьблений фрагмент консолі аркатурного поясу (іл.6). При фундаментах було виявлено також один кам’яний саркофаг.

У 1985 році пам’ятку повторно досліджувала ленінградська експедиція на чолі з О.Іоаннісяном. Археологи застали об’єкт у дуже поганому стані збереження. У багатьох місцях від нього залишились лише фундаментні рови. Результати досліджень поки що не опубліковані. Зараз пам’ятка вимагає бодай символічного відзначення на місцевості тим більше, що вона знаходиться при самому шосе. У противному разі сліди давнього храму можуть втратитись безповоротно.

Джерело: Лукомський Ю.В. Архітектурна спадщина давнього Галича. – Галич: 1991 р.