Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Григорій Пецух

Григорій Пецух (пол. Grzegorz Pecuch; *23 січня 1923, с. Флоринка, Новосондецький повіт — †24 листопада 2008, Закопане) — лемківський скульптор.

Першою його школою став монастир отців-студитів в Уневі. Навчаючись там на кравця, юний лемко так зачудувався портретом Андрея Шептицького, що власноруч на дошці з липи виконав плоскорізьбу-барельєф митрополита і подарував йому цей перший власний твір.

В 1940 р. німці вивезли 17 річного Григорія Пецуха на примусові роботи під Гамбург. Тут він доглядав корів в одного жорстокого бауера. Тут він перебував п’ять років серед нелюдських обставин: «Жив я там тільки з коровами, кіньми і свинями, жив у такій клітці що підлоги тільки бетон, не було печію Взимку гріли мене крови в стайні. Навіть ще на шиї лишилися плями від коров’ячих лишаїв, які перекинулися на мене і з міста злазила шкіра» До свого села Фльоринки він повернувся лише 1945 р.

Професійну освіту Григорій Пецух здобув в образотворчому технікумі міста Закопане (в середій мистецькій школі в Закопаному) та у Варшавській академії мистецтв (закінчив 1956). Саме батьківська, лемківська земля стала першим свідком творчого успіху художника та різьбяра.

Г. Пецух — автор і пам’ятникових композицій, зокрема портрета-барельєфа Богдана Лепкого на Раковицькому цвинтарі у Кракові. Г. Пецух зробив внесок в обличчя Закопаного — курортного містечка в Татрах, створюючи його український вимір.

Джерела:

Підготував Іван Парнікоза