Археологічна спадщина м. Хмельницького
Сергій Шпаковський, Сергій Семенчук
Археологічні пам’ятки свідчать, що територія, на якій розташований Хмельницький, заселена ще в давні часи. Адже на околицях міста виявлено поселення трипільської культури (ІVIII тис. до н.е.). Перші жителі оселилися на східному березі річки Плоскої, де вона зливається з р. Південним Бугом. Оточене з півночі р. Південним Бугом, з заходу – р. Плоскою, зі сходу й півдня – непрохідним болотом, на цьому захищеному природою острові існувало поселення [1, с. 65].
Об’єкти археології м. Хмельницького та його околиць, як не дивно, до цього часу з невідомих на те причин завжди залишались осторонь уваги дослідників. У останній чверті ХІХ ст. маємо перші описи старожитностей Поділля відомих дослідників М.В. Симашкевича, В.К. Гульдмана, Ю.Й. Сіцинського [2].
Досить плідною для археологічної науки краю та пам’яткоохоронної сфери м. Хмельницького є результати польових досліджень Хмельницької охоронної археологічної експедиції 1997 р. за участю С.Ю. Демидка [3, с. 3]. Під час експедиції обстежено курган між с. Лезневе та м. Проскурів, про який йдеться у Ю.Й. Сіцинського 1901 р. [4, с. 208]. На даний час висота насипу кургану складає до 2 м, діаметр близько 20 м. Розташований на вододільній частині плато над схилом лівого берега р. Південний Буг (у м. Хмельницькому, на проспекті Миру, 102). Поверхня задернована [5]. Зазначений курган у 2006 р. обстежив І.Р. Михальчишин, який у звіті фіксує розміри 40-25 м в діаметрі і 2 м висотою (рис. 2). Насип розтягнутий у східному напрямку, очевидно, під час будівництва навколишніх житлових будинків (рис.1). На думку І.Р. Михальчишина, розміри та розташування у високій точці навколишньої місцевості дають підставу віднести його до ІІ-І тис. до н.е. Поверхня насипу задернована, на вершині місцеві активісти з ініціативи редактора місцевої газети «Проскурів» Б.Теленька встановили дерев’яний хрест на заглибленому у насип залізобетонному фундаменті [9, с.6]. Крім того, курган обстежено у 2010 р. І.Р. Михальчишиним, С.М. Шпаковським, у 2016 р. С.О. Семенчуком, С.М. Шпаковським. Курган за всіма ознаками може відноситися до доби бронзи (точнішу періодизацію встановлять археологічні розкопки).
Про курган між с. Лезневе та с. Лісові Гринівці перші відомості наведені у Є.Сіцінського «Археологическая карта Подольской губернии» [4, с.208]. Пам’ятка не підтверджена (ймовірно, курган розораний).
Ще два кургани розташовані на вододільній частині плато між р. Південний Буг та його правою притокою р. Вовк, за 3-3,5 км на південний схід від передмістя (мікрорайону) Ракове. Курган 1: висота до 3,5 м, діаметр 45 м, поверхня задернована. Розташований за 1 км на захід від об’їзної дороги. Курган 2: висота до 3,0 м, діаметр 40 м. Верхівка насипу зруйнована при спорудженні геодезичного знаку (вис. 353). Розташований за 0,6 км на захід від кургану 1 [3, с. 8].
Курганна група з 2-х насипів розташована за 1,0 км на південний схід від передмістя Книжківці, за 1,3 км на південь від мікрорайону Ракове, за 3,3 км на захід від об’їзної дороги. Не виключено, що до складу групи раніше входила значно більша кількість насипів [2, с.52]. Зазначені кургани обстежено пам’яткоохоронною розвідкою співробітників відділу охорони пам’яток історії та культури у Хмельницькій області С.М. Шпаковським та С.О. Семенчуком у травні 2016 р.
Обстежено 4 кургани, які заходяться на вододільній частині плато між р. Південний Буг та його правою притокою р. Вовк, за 3-3,5 км на південний схід від передмістя (мікрорайону) Ракове та на захід від об’їзної дороги м. Хмельницького. Виявлено, що згадані кургани дуже поруйновані (пограбовані) з допомогою техніки (трактора) у попередні роки, про що свідчать об’ємні ями-шурфи по центру 4-х курганів, всередині ймовірних поховальних камер. Крім того, дослідниками зафіксовано поруч одного поруйнованого кургану ще кілька насипів на полі (майже розораних).
Ще один курган розташований на схилі плато лівого берега р. Південний Буг на захід від мікрорайону Заріччя м. Хмельницький. Висота насипу до 3 м, діаметр до 40 м [8, с. 12]. Курган вперше виявив В.І. Якубовський, у 1990-х рр. його обстежив С.Ю. Демидко. У травні 2016 р. курган обстежено пам’яткоохоронною розвідкою співробітників відділу охорони пам’яток історії та культури у Хмельницькій області С.М. Шпаковським та С.О. Семенчуком (рис. 3).
Встановлено, що курган у р-ні Заріччя м. Хмельницького знаходиться за 1 км на північ від р. Південний Буг, на орному полі, розорюється (у розораному вигляді займає площу 140x140 кроків, висота – 3 м. Курган в районі Заріччя м. Хмельницького за своїми візуальними ознаками відноситься до I тис. до н.е. (раннього залізного віку) та належить до скіфського періоду.
Поселення Гречани 1 черняхівської культури виявлено С.Ю. Демидком у 1997 р. за 1,5 км на південний схід від передмістя Гречани. Займає пологий схил мису при злитті двох безіменних струмків (ліва притока р. Плоска). Підйомний матеріал – переважно фрагменти гончарного посуду ІІІ-V ст. – поширений на площі 400x80 м. Грунт – чорнозем. Територія пам’ятки щорічно розорюється. Матеріали зберігаються у фондах ХОКМ [3, с.2]. Серед знахідок – фрагмент денця амфори [2, c.51]. Поселення Гречани 2 розташоване за 2,3 км на південний захід від передмістя Гречани на правому березі безіменного струмка (ліва притока р. Плоска) за 0,35 км на південь від поселення Гречани 1. Площа поширення підйомного матеріалу – 400х500 м. Серед знахідок – фрагменти ліпного та гончарного посуду черняхівської культури [2, с.51].
Поселення 1 з матеріалами скіфського часу знаходиться у південній частині міста – мікрорайон «Дубове». Займає схил лівого берега безіменного струмка – правої притоки р. Кудрянка (права притока р. Південний Буг). Площа 300х50 м. На поверхні зібрано фрагменти ліпного посуду із загладженою або підлощеною поверхнею. Орнамент – наскрізні проколи під вінцем, валики, розчленовані пальцевими вдавленнями. Грунт – чорнозем. Територія пам’ятки відведена під забудову, щорічно розорюється. Матеріали розвідки передані до ХОКМ [2, с. 2-3; 5, с. 217].
Поселення 2, раннього залізного віку з маловиразними фрагментами І тис. до н.е. Розташоване на пологому схилі правого берега р. Кудрянка (права притока р. Південний Буг) за 1 км на схід від поселення 1. Займає невеликий за площею (250x80 м) мисоподібний виступ. Поверхня пам’ятки задернована. Матеріали розвідки передані до ХОКМ [2, с.3; 5, с.217].
Місцезнаходження Дубове 3. На схилі правого берега р. Кудрянка за 0,1 км на захід від плотини Дубівського ставу виявлено фрагмент посуду із загладженою поверхнею – ймовірно, І тис. н.е. Поверхня схилу у цьому місці вкрита потужим шаром переміщеного грунту, що унеможливлює візуальне визначення площі поширення матеріалу [2, с. 51].
Поселення Лезнево 1, доби бронзи, раннього залізного віку розташоване за 1,5 км на схід від міста (передмістя Лезневе). Займає пологий схил першої надзаплавної тераси лівого берега р. Південний Буг. Площа 350x100 м. Підйомний матеріал представлений фрагментами ліпного посуду скіфського часу. Знайдено також крем’яні відщепи та двошипна крем’яна стріла, ймовірно, ІІ тис. до н.е. Матеріали розвідки передані до ХОКМ [2, с.7-8; 5, с.217].
Поселення Лезневе 4 розташоване за 0,5 км на схід від вул.
Трудової, на схилі першої надзаплавної тераси лівого берега р. Південний Буг. Площа 350х70 м. Підйомний матеріал представлений фрагментами ліпного посуду скіфського часу [7, с.3-4]. Поселення Лезневе-Глибокий яр, Лезневе-Вєзнев не підтверджені. Перші відомості про пам’ятки наведено у Ю.Й. Сіцінського «Археологическая карта Подольской губернии» [4, с.208].
Поселення 1, доби бронзи, раннього залізного віку знаходиться у мікрорайоні Озерна, виявлене С.Ю. Демидком у 1995 р. Займає відносно пологий схил лівого берега безіменного струмка (ліва притока р. Південний Буг) за 0,5 км на захід від вул. С. Бандери. Площа 400x80 м. Знайдено поодинокі уламки ліпного, відносно тонкостінного посуду ІІ тис. до н.е., прикрашеного геометричним орнаментом. Переважна більшість підйомного матеріалу – фрагменти ліпної та гончарної кераміки ІІІ-ІV ст., у т.ч. – фрагмент прясла. Грунт – чорнозем. Територія пам’ятки відведена під забудову. Матеріали розвідки передані до ХОКМ [2, с.25].
Багатошарове поселення 2 (ранній залізний вік, раннє середньовіччя у мікрорайоні Озерна. Відкрите С.Ю. Демидком у 1995 р. Займає розчленований невеликими лощинами лівий берег безіменного струмка (ліва притока р. Південний Буг) за 100 м на захід від поселення 1. Площа 700x100 м. Підйомний матеріал: фрагменти ліпного посуду скіфського часу, ліпного та гончарного Ш-ІV ст., незначна частина фрагментів належить, ймовірно, ліпним горщикам середини І тис. н.е. Серед знахідок черняхівського часу – глиняне прясло, кістяне лощило, залізний наральник. Грунт – чорнозем. Територія пам’ятки щорічно розорюється. Матеріали розвідки зберігаються у фондах ХОКМ [2, с.25].
Місцезнаходження Озерна 3 розташоване на лівому березі р. Лезнівка за 0,8 км на схід від поселення Озерна 1. Матеріали (маловиразні дрібні фрагменти ліпного посуду, ймовірно, доби бронзи) простежено у стінках траншеї очисного колектора на глибині 0,3-0,5 м. Площа пам’ятки не визначена: підйомного матеріалу не виявлено [2, с. 49].
Поселення Ружична 1 з численними фрагментами характерної ліпної трипільської кераміки (етап В) розташоване на правому березі р. Кудрянка у північно-східній частині передмістя. Площа поширення підйомного матеріалу перевищує 300x800 м. С.Ю. Демидко припускає що саме ця пам’ятка згадується у «Історії міст і сіл» (1971 р.) [1, с.65], та «Довіднику археології» (2011 р.) [1, с.141-142] без визначення прив’язки та площі: «На околицях міста виявлено поселення трипільської культури [2, с.51].
Пізньосередньовічне замчище знаходилось у північно-західній частині Старого Міста (вул. Староміська) в урочищі «Острів». Перші відомості про існування дерев’яного замку на правому березі р. Плоска при впадінні її у Південний Буг датовані 1565 р. Міські укріплення Плоскирова (сучасного Хмельницького) позначені на карті Г. Боплана. Перша письмова згадка про нього в статусі села стосується 1431 р.
Історик Сергій Єсюнін у книзі «Плоскирів: давня історія» стверджує, що вже 1565 р. тут функціонував замок, адже цей населений пункт розміщувався біля стратегічної переправи на шляху з Поділля на Волинь. Цього року Плоскирів отримав магдебурзьке право, а дещо пізніше володар міста С. Влодек, скориставшись родинними зв’язками з канцлером Речі Посполитої Яном Замойським, попросив його допомогти у спорудженні нових міських укріплень.
Відтак, канцлер командирував туди архітектора Бернардо Морандо, який на той час керував розбудовою укріплень Львова. Саме за його проектом, вважає С. Єсюнін, реконструйовано замок і зміцнено захист Плоскирова популярними тоді бастіонами [10, с.22-53]. У 70-х роках XVII ст. посол Ульріх фон Вердум занотував, що бачив посеред озера «чотирикутний острів, на якому оточений валами і частоколами стояв місцевий замок». У кінці ХVII – першій половині ХVIII ст., ймовірно, занепадає і поступово руйнується: у «Камеральному і топографічному описі Подільської губернії Проскурівського повіту» 1797 р. замок не зазначений, а в документах ХІХ ст. згадується лише про залишки земляних укріплень без визначення параметрів. За свідченням місцевих жителів, рештки валів замчища були знівельовані під час будівництва школи № 1 [2, с.49].
У 2006 р. на Консультативній раді з питань охорони культурної спадщини у Хмельницькій області при управлінні культури Хмельницької облдержадміністрації було розглянуто і підтримано виключення з переліків пам’яток археології Хмельницької області та не занесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України 2-х пам’яток археології м. Хмельницького (які забудовані та повністю втратили предмет охорони) – поселень, ІІІ-ІV ст. н.е., черняхівська культура, м. Хмельницький, Озерна 1, м. Хмельницький, Озерна 2, (були внесені до переліків пам’яток та об’єктів археології Хмельницької області рішенням Хмельницької обласної Ради народних депутатів від 21.02.1990 р. № 34) [11].
Станом на кінець 2019 р. пам’яткоохоронний статус мають 4 об’єкти археології м. Хмельницького:
курган на проспекті Миру, 102 (розпорядження Хмельницької облдержадміністрації від 18.05.1999 р. №194/99-р),
поселення, ІІІ-ІV ст. н.е., черняхівська культура, за 2 км на південь від зал. станції Гречани, на правому березі безіменного струмка (розпорядження Хмельницької облдержадміністрації від 18.05.1999 р. № 194/99-р),
поселення, доба бронзи (?), вул. Трудова, 11/1 В, у східній частині міста (мікрорайон Лезнєве), на схилі лівого берега р. Південний Буг (наказ управління культури, туризму та курортів Хмельницької облдержадміністрації від 29.09.2010 р. № 260),
поселення, ранній залізний вік, вул. Степана Бандери, пустир північніше озера між мікрорайонами Озерний і Дивокрай, вул. Степана Бандери і Залізняка навпроти АЗС (наказ управління культури, туризму і курортів облдержадміністрації від 05.09.2011 р. № 242) [11].
На названих об’єктах проводяться пам’ятокоохоронні заходи, оновлюється документація. Так, відділом охорони пам’яток історії та культури у Хмельницькій області підготовлена облікова документація (облікова картка, паспорт, акт технічного стану, підписано охоронний договір з головою Хмельницької міської ради О.С. Симчишиним) на курган (доба бронзи?) у м. Хмельницькому, на проспекті Миру, 102 – з метою належної охорони та збереження кургану.
На сьогодні розглядається питання взяття на облік ще 7 об’єктів археології на території м. Хмельницького. Зокрема, готується облікова документація на курган (раннього залізного віку, скіфського часу) у м. Хмельницькому в районі Заріччя.
Джерела та література:
1. Історія міст і сіл УРСР. Хмельницька область. – К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. – 707 с.
2. Демидко С.Ю. Археологічна карта міста Хмельницький // Місто Хмельницький в контексті історії України. – Хмельницький, Кам’янецьПодільський: Оіюм, 2006. – С. 48-59.
3. Демидко С.Ю. Звіт про результати польових досліджень Хмельницької охоронної археологічної експедиції у 1997 р. Спр. 1997/105. // Науковий архів Хмельницького обласного краєзнавчого музею.
4. Сецинский Е.И. Археологическая карта Подольской губернии // Труды ХІ АС. – М., 1901. – Т. 1. – С. 208.
5. Реєстр нових археологічних пам’яток, відкритих в Україні у 1998-1999 р.р. // АВУ 1998– 1999. – К., 1999. – № 31. – С. 217 6. Гуцал А.Ф. Археологічна спадщина Хмельницької області. Довідник / А.Ф. Гуцал, В.І. Якубовський, І.Р. Михальчишин. – Чернігів: РВК «Деснянська правда» 2011. – 176 с.
7. Нагачевський Г.В. Археологічні розвідки у верхів’ях р. Південний Буг (рр. Вовк, Самець, Плоска). Висновки за результатами польових досліджень сезонів 1999 та 2000 рр. Спр. О-109. // Науковий архів Хмельницького обласного краєзнавчого музею.
8. Якубовський В.І. Звіт Хмельницької обласної дитячої туристської станції за 1971. Спр. 1971/60. // Науковий архів інституту археології НАН України.
9. Михальчишин І.Р. Звіт про археологічні розвідки на території Хмельницької області у 2006 р. – 13 с. // Науковий архів Відділу охорони пам’яток історії та культури у Хмельницькій області.
10. Єсюнін С.М. Плоскирів: давня історія. – Хмельницький: ПП Мельник А.А., 2015. – 62 с.
11. Перелік пам’яток та об’єктів археології Хмельницької області / Науковий архів Відділу охорони пам’яток історії та культури у Хмельницькій області.
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Хмельницька область. . – Хмельницький: 2019 р., с. 28 – 32.