Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань.

Церква Покрови

Історичний нарис

Історичний нарис

Розмір зображення: 526:394 піксел

2016 р. Загальний вигляд з позиції С2. Фото Вікторії Ман (2016 р.), котрій ми щиро вдячні за поповнення нашої колекції.

Село Вільшинки засноване в другій половині ХVI століття. Тодішня влада вирішила заселити пустий гірський край. З кінця ХVIIІ століття і до середини ХIХ століття в с. Вільшинки жили селяни, які відбували панщину на казенних землях. Важливу роль в житті селян відіграє Церква.

У 1751 році в селі Вільшинки стояла дерев’яна греко-католицька церква Святого Михаїла з двома дзвонами. Дерев’яна церква декілька разів горіла. Місцеві жителі, щоб уникнути пожеж почали будувати церкву з каменю. Будівництво кам’яної базилічної церкви розпочалося в 1770 році. В 1801 році завершено будівництво нової мурованої церкви, споруда має добрі пропорції і гарне розташування на пагорбі. Спочатку дахи були вкриті гонтом, а після ремонту в 1932 році церква набула теперішнього виду.

Дзвони були виготовлені в Чехії. З Ужгорода їх привезли на возі волами. В період війни, два малі дзвони забрали, щоб переплавити їх на зброю. Один дзвін залишився, а два малі виготовила ужгородська фірма «Акорд».

Великий дзвін знаходився на церковній турні. Старожили говорять, що це спонукало розколу церковних стін. У 1930 році біля церкви споруджено кам’яну дзвіницю, куди перенесено дзвони. Згодом церкву скріпили трьома скріпленнями (анкерами), щоб зберегти церковні мури.

З приходом радянської влади на Закарпаття, греко-католицьку церкву Покрови Пресвятої Богородиці в селі Вільшинки насильно відібрано і передано новоутвореній православній громаді села.

Парафіянами села до 1949 року опікувався отець Стефан Гафич. Цього ж року, за відмову перейти до російської православної церкви, о. Стефана Гафича засуджено на 25 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років і конфіскацією належного йому майна. Був відправлений у табори ГУЛАГу Казахстану. З місць ув’язнення звільнений 6 лютого 1956 року. Після повернення з таборів ГУЛАГу отець Стефан активно включається в підпільну душпастирську роботу, хоч проводити священичу діяльність йому було заборонено. В часи підпілля греко-католиками села Вільшинки опікується о. Стефан Федор, о. Йозеф Штиліха, а також отець Юрій Федака.

Відновлення греко-католицької громади села Вільшинки відбулося в 90 – х роках, після легалізації греко-католицької Церкви на Закарпатті. Оновленою парафією опікується отець Стефан Гафич. Церкву Покрови Пресвятої Богородиці в селі Вільшинки не вдалося вповні повернути греко-католицьким вірникам села, докладено значних зусиль отця Стефана та парафіян для віднови парафії та проведення почергового моління (це єдина на Перечинщині церква, де Богослужіння по черзі проводять дві конфесії). Через деякий час важка хвороба підірвала здоров’я отця Стефана, і він уже не міг обслуговувати греко-католицьких вірників села Вільшинки.

З 1999 року парафіянами села опікується священик о. Володимир Ковтик. З 2009 року й по сьогодні душпастирську працю продовжує священик о. Юрій Дудинець.

При парафії Покрови Пресвятої Богородиці в селі Вільшинки діє спільнота Матері в молитві, проводиться катехизація дітей та молоді.

Вікторія Ман

Вкладені елементи

Фото Вікторії Ман (2016 р.), котрій ми щиро вдячні за поповнення нашої колекції.
2016 р. Загальний вигляд з позиції А4
Фото Вікторії Ман (2016 р.), котрій ми щиро вдячні за поповнення нашої колекції.
2016 р. Інтер’єр

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2019 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 278

Модифіковано : 30.03.2016

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.