2000 р. Церкви України: Закарпаття
Нижня Визниця Мукачівський район
Церква св. арх. Михайла. 1925. (УГКЦ)
У 1692 р. згадують церковну ділянку, виділену поміщиками. У 1765 р. Нижня Визниця була філією Середньої Визниці.
Найдавніша церква стояла в урочищі Цільбовиця. Стара дерев’яна церква св. Михайла з бароковим завершенням вежі стояла в селі щонайменше 5 років після зведення в 1920 – 1923 р. нової кам’яної церкви, освяченої 1925 р. Дерево з розібраної церкви продали на господарські потреби.
Іконостас не зберігся, ікони розійшлися між людьми. На думку В. Залозецького, який ще в 1922 р. ратував за збереження церкви, споруда була цікава тим, що утворювала ніби перехідний тип між бароковою церквою і готичним храмом. Зберігся кам’яний хрест роботи майстра А. Яворського з Мішкольца, що був поставлений ще перед дерев’яною церквою 30 червня 1906 р.
За розповіддю куратора і дяка Василя Іваника (1918 р. н.), ініціатором та душею будівництва мурованої церкви був його батько, тодішній куратор Михайло Іваник. Частину ділянки дав для церкви Іван Русин. План церкви виконав шелестівський парох Юлій Данкулинець, що переслуговував у Нижній Визниці.
Вести будівництво взялися будівельники з Підгорода, очолювані Михайлом Білаком та Воробком. Коли стіни вимурували по вікна, М. Іваник покинув будівництво, піддавшись православним настроям, але незабаром його вдалося вмовити продовжити роботу. Будівельники відступили від плану, і завершення вежі вийшло нижчим на 1 м та менш вибагливо профільованим. Дерев’яний верх клали інші майстри, а бляхою вкрив дахи бляхар Манов.
Коли церква була готова, М. Білак пропонував встановити на стіні пам’ятку з датами та іменами причетних до спорудження церкви, але М. Іваник не погодився, і тоді на фасаді вивели лише роки спорудження та великий православний хрест з поваги до православних настроїв М. Іваника.
Новий іконостас вирізьбив майстер Ілля Винар з Підгорян з помічниками братами Ко -гутичами з Ракошина.
На перших порах стіни в інтер’єрі було лише побілено, а малювання виконав у 1953 – 1954 роках художник Д. Мешко.
Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 227.