2017 р. Звід пам’яток України

Юрій Моргунов, Ганна Некрасова, Євген Осадчий

Городище, розвинуте середньовіччя (археол.). 0,3 – 0,5 км на південний схід від околиці села. Займає стрілку мису першої надзаплавної тераси, утвореної долинами річок Великий Сухий Ромен та Самбір.

Відоме з кін. 19 ст. за описами В.Ляскоронського, обстежене Ю.Моргуновим у 1972.

Майданчик має овальну форму, розмірами 57 м (південний захід – північний схід) на 65 м (північний захід – південний схід). Поверхня городища задернована, має невеликий ухил на захід. Майданчик захищений валом висотою від 0,5 до 2,0 м. З напільного боку розташований рів шириною 10 м та глибиною 1,5 м. В північно-східній частині 495укріплення прорізане проїздом, тут вал досягає максимальної висоти. Городище заросло лісом. Збереженість добра.

Культурний шар має потужність 1,0 м. Насиченість середня. У нижніх шарах зустрічаються фрагменти ліпного посуду епохи пізньої бронзи, основна частина сформувалася в кін. 11 – сер. 13 ст. Серед знахідок розвал горщика 12 ст. та залізний ніж. Шурфуванням та розрізом валу з’ясувалося, що мис був заселений ще в епоху пізньої бронзи, в 11 ст. побудовані укріплення, що проіснували до сер. 13 ст. Матеріали зберігаються у фондах Роменського краєзнавчого музею.

[Моргунов Ю. Ю. Три древнерусских городища Верхнего Посулья / Ю. Ю. Моргунов // КСИА. – 1977. – № 150. – С. 74 – 75.]

Безкурганний могильник, черняхівська культура (археол). Вул. Деркача, 6. На території села. Займає вододільне плато, яке має невеликий ухил в бік долини струмка Малий Ромен (права притока р. Ромен).

Виявлений випадково при копанні погреба в садибі Л.Пишалки. У 1978 обстежене Ю.Моргуновим.

На глибині 1,5 від денної поверхні виявлене поховання, ймовірно, північної орієнтації, що супроводжувалося 11 гончарними виробами (три горщика, чотири глеки, три миски та ваза), скляним тонкостінним сферичної форми кубком та двома бронзовими підв’язними фібулами. Поховання за інвентарем датується не пізніше 1-ї пол. 4 ст. н.е. Матеріали зберігаються у фондах Роменського краєзнавчого музею.

[Моргунов Ю. Ю. Отчёт о работе Посульской разведочной группы ИА АН СССР в 1978 г. / Ю. Ю. Моргунов // Архів ІА НАНУ. – С. 10 – 11; Симонович Э. А. Погребальные обряды племён черняховской культуры / Э. А. Сымонович, Н. М. Кравченко // САИ. – 1983. – ДІ-22. – С. 66.]

Курганний могильник (археол.). За 5,2 км на північний схід від північної околиці села біля ЛЕП. Займає великий мис правого берега р. Ромен.

Виявлений та обстежений Ю.Моргуновим у 1972. Обстежений Є.Осадчим та О.Коротею у 2012.

Могильник складається з 4-х насипів. Кургани округлої, напівсферичної форми. Діаметр насипів становить 30 – 45 м, висота – 1,0 – 1,5 м. Кургани розорюються. Розкопки не проводилися.

[Моргунов Ю.Ю. Отчёт о работе Посульской разведочной группы ИА АН СССР на территории Сумской области УССР в 1972 г. //НА ІА НАНУ.]

Поселення, розвинуте середньовіччя (археол). Південно-східна околиця села. На території садиб та колишнього колгоспного двору. Займає мис першої та другої надзаплавних терас правого берега річок Великий Сухий Ромен при його з’єднанні з долиною струмка Самбір.

Виявлене та обстежене Ю.Моргуновим у 1972.

Мис витягнутий по лінії північний захід – південний схід. Розміри поселення 600 х 400 м. Східний край руйнується глиняним кар’єром. Культурний шар має потужність 0,4 м. З поселення походять матеріали 12 – 13 ст. Матеріали зберігаються у фондах Роменського краєзнавчого музею.

[Моргунов Ю. Ю. Три древнерусских городища Верхнего Посулья / Ю. Ю. Моргунов // КСИА. – 1977. – № 150. – С. 75.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 495 – 496.