Пам’ятки археології
Галина Романова, Ірина Мовчан
Городище багатошарове (археол.). За 2,0 – 2,5 км на південний захід від села в ур. Губське. Займає останець правого берега р. Терн.
Виявлене у кін. 19 ст. У 1946 досліджувалося В.Іллінською, у 1982 – В.Горюновою, у 1990 – Г.Романовою.
Розміри городища – 160 х 80 м, висота над рівнем заплави – 32 – 35 м. Городище укріплене по периметру валом та ровом, що знаходиться з внутрішнього боку. По південно-західному схилу проходить подвійна лінія валів та ровів. Укріплення відносяться до ранньослов’янського часу.
Дослідженнями 1982 встановлено наявність на городищі споруд та могильника колочинської культури у південній частині городища. Було досліджено напівземлянкове житла та кремацію на стороні в ямі. Діаметр ями – 0,6 м, глибина – 0,2 м.
З території городища походять фрагменти ліпного посуду посульсько-донецького типу скіфської лісостепової культури та колочинської культури. Також на городищі знайдено браслет з розширеними краями, біконічні глиняні прясла та фрагмент залізного ножа.
[Ляпушкин И. И. Днепровское лесостепное Левобережье в эпоху железа / И. И. Ляпушкин // МИА. – 104. – М., Л., 1961 – С. 54; Ильинская В. А. Новые данные о памятниках середины І тыс. в Днепровской левобережной лесостепи / В. А. Ильинская // Славяне и Русь. – М., 1968. – С. 60 – 61; Горюнова В. М. Работы Днопровского левобережного отряда / В. М. Горюнова // АО 1982. – М., 1984. – С. 253.]
Поселення багатошарове (археол.). У північно-західній частині села. Займає мисоподібний виступ правого берега р. Терн.
Виявлене та досліджене Є.Горюновим у 1972 та 1981. Обстежене Г.Романовою у 1989.
Розміри поселення встановити важко через щільну приватну забудову поселення. Частина поселення руйнується через розмив берегового схилу р. Терн. Потужність культурного шару становить 0,4 – 0,6 м. На території поселення досліджено напівземлянкове житла та дві господарські ями колочинської культури. З території поселення походять фрагменти ліпного посуду пізньої бронзи та колочинської культури.
Поселення багатошарове (археол.). Південно-східна околиця села, урочище Поділ, 0,4 км на схід від дороги до с. Вільшана, пологий виступ надзаплавної тераси лівого берега р. Терн.
Виявлене та досліджене Е.Горюновим у 1972 та 1981. Обстежене Г.Романовою у 1989.
Розміри поселення – 600 х 70 м. Висота над рівнем заплави становить 2,0 – 4,0 м. Потужність культурного шару становить 0,4 – 0,7 м. Частина культурного шару знищена при земляних роботах. З території поселення походять фрагменти ліпного посуду, біконічні прясла київської культури та поодинокі фрагменти черняхівської культури.
[Горюнов Е. А. Ранние этапы истории славян Днепровского Левобережья / Е. А. Горюнов. – Л., 1981. – С. 106 – 107.]
Поселення багатошарове (археол.). У південно-східній околиці села в ур. Поділ. Займає дюнне підвищення лівого берега р. Терн.
Виявлене та досліджене Г.Романовою у 1981 та 1989.
Розміри поселення встановити важко через значні руйнування культурного шару піщаним кар’єром. На території поселення досліджено частину господарської ями колочинської культури. Потужність культурного шару становить 0,4 – 0,6 м. З території поселення походять фрагменти ліпного посуду скіфської лісостепової культури та колочинської культури.
[Романова Г. А. Работы Днепровской Левобережной экспедиции / Г. А. Романова // АО 1981. – М., 1983. – С. 310.]
Поселення багатошарове (археол.). За 0,2 км на захід від села, в ур. Хутір, праворуч дороги до с. Вільшана. Займає дюнне підвищення лівого берега р. Терн.
Виявлене у 1981. Досліджувалося у 1981 – 82 та 1989. Г.Романовою.
Висота поселення над рівнем заплави становить 1,5 – 2,5 м. Розміри поселення не встановлені. На території поселення було досліджено 714 м кв. Було виявлено 5 напівземлянкових жител та 14 господарських ям колочинської культури та 1 житло пізньозарубинецької культури. Потужність культурного шару становить 0,6 – 0,8 м. З території поселення походять фрагменти посуду пізньозарубинецької культури, посохоподібна булавка та частина глиняного прясла. До колочинської культури можна віднести глиняні прясла, залізні ножі, точильні бруски та скарб ювеліра, який було знайдено у розкопі 2. Він складався з інструментів ювеліра, шматків срібла, оловяносвинцевого злитку, срібної пластинки, зламаних срібних та бронзових прикрас (частини пальчастої та зооморфної фібул, браслетів, пластинчастої підвіски, гачка шийної гривни, пряжки) та готової продукції (дві невеликі пальчасті фібули мазуро-германського типу, 1200 дрібних нашивних бляшок). Частина культурного шару у східній частині поселення зруйнована ямами по видобутку піску.
[Романова Г. А. Работы Днепровской Левобережной экспедиции / Г. А. Романова // АО 1981. – М., 1983. – С. 310 – 311; Горюнова В. М. Работы Днепровского левобережного отряда / В. М. Горюнова // АО 1982. – М., 1984. – С. 253.]
Поселення, бронзовий вік (археол.). У північній околиці села, в ур. Жидове. Займає мис третьої надзаплавної тераси, утворений злиттям річок Сула та Терн.
Виявлене Ю.Моргуновим у 1972.
Розміри поселення – 300 х 200 м, висота над рівнем заплави становить 15 – 20 м. Потужність культурного шару становить 0,2 м. З території поселення походять фрагменти ліпного посуду епохи бронзи 2 тис. до н. е.
[Моргунов Ю. Ю. Отчёт о работе Посульской разведочной группы ИА АН УССР в 1972 г. на территории Сумской области УССР/ Ю. Ю. Моргунов // Архів ІА НАНУ. – ф.е. 172/114.]
Курганний могильник (археол.). За 0,3 км на схід від східної околиці села, між селами Великі Будки та Вощилиха. Займає миси утворений злиттям річок Хмелівка та Сула.
Обстежувався та досліджувався А.Мазаракі у 1873, В.Хвойкою у 1893 – 97, Д.Самоквасовим у 80-х рр. 19 ст., В.Ляскоронським у 1899, В.Іллінською у 1946 – 48.
Складається з 16 насипів,щоі витягнуті ланцюжком вздовж берегового схилу р. Сула на відстані 1,0 км. Частина з них розташовані на території городища раннього залізного віку.
Висота курганів коливається від 2,0 до 7,0 м, діаметр – від 30 до 40 м. Два насипи висотою 6,0 та 7,0 м розкопані.
[Ильинская В. А. Скифы Днепровского Левобережья / В. А. Ильинская. – К., 1968. – С. 10, 20 – 21, 41 – 43.]
Курганний могильник (археол.). За 0,3 км на південь від села. Займає підвищення першої надзаплавної тераси правого берега р. Терн.
Виявлений Ю.Моргуновим у 1972.
Могильник складається з 2-х курганів. Діаметр насипів становить 4,0 та 4,5 м, висота – 0,3 – 0,47 м. Один з насипів пошкоджений. Висота над рівнем заплави становить 1,5 – 2,0 м.
[Моргунов Ю. Ю. Отчёт о работе Посульской разведочной группы ИА АН УССР в 1972 г. на территории Сумской области УССР / Ю. Ю. Моргунов // Архів ІА НАНУ. – ф.е. 172/114.]
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 784 – 785.
