Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Залишки корабельних аварій

О.В. Лисенко, В.Є. Герасимов

Залишки корабельних аварій та інші культурні відкладення в акваторії біля мису Плака – римський час, середньовіччя. Об’єкт розташований біля узбережжя сел. Утьос, на шельфі (в акваторії), приблизно за 340 м до заходу – південного заходу і 270 м до північного сходу від шпиля скелі, що утворює мис Плака, на глибині до 17 м від сучасного рівня моря (мал. 1).

Багато дослідників локалізували біля мису Плака топонім (населений пункт?) «Лампад» (Λαµπαδα – смолоскип, світильник, маяк), згаданий у «Периплі Понта Евксинського» Арріана Флавія (II ст. н.е.) в контексті узбережжя Таврики. В периплі Анонімного автора (VI ст. н.е.) повідомляється про те, що біля Лампади є стоянка для кораблів. Шельф, що прилягає до мису Плака, досліджувався в 1991–1995 рр. підводними археологами Київського державного університету (кер. С.М. Зеленко) [Зеленко, 1999, 66–69]. В 2005 р. співробітникам Гірсько-Кримської експедиції Кримської філії Інституту археології НАНУ вдалося вивчити деякі знахідки, зроблені тут самодіяльними аквалангістами у 2003–2004 рр. [Лисенко, Герасимов, 2008, с. 75–79].

Об’єкти, пов’язані з пам’ятником, виявлено в невеликих бухтах, що розташовуються до південного заходу та північного сходу від мису. Остання з північного сходу обмежована рифом (скелястою грядою) завдовжки близько 0,5 км, який виступає в море і (беручи до уваги коливання рівня моря) на початку нашої ери, можливо, значно піднімався над поверхнею води, утворюючи природний мол. У південно-західній бухті зафіксовані культурні нашарування та окремі артефакти VI-VII – IX-XI – XIII-XV ст.ст., певно, частково перевідкладені з культурних шарів берегового поселення, що частково сформувалися в процесі функціонування якірної стоянки, а також являють собою залишки корабельної аварії IX-XI ст. (0,03 га). В північно-східній бухті виявлено підйомний керамічний матеріал IV ст. до н.е. – IV ст. н.е. (в основному I ст. до н.е. – IV ст. н.е., ймовірно, ознака наявності якірної стоянки), а також залишки корабельної аварії VI-VII ст. (не менше 0,075 га).

Підводні археологічні об’єкти біля мису Плака значною мірою замито піском, постійно піддаються пограбуванню. Серед знахідок, що походять звідси, частини вантажу затонулих кораблів (у тому числі амфори VI-VII та IX-XI ст., глечики з високими шийками X-XI ст.), елементи суднової оснастки (штоки греко-римських якорів I-IV ст., фрагменти свинцевої обшивки днища корабля та ін.), можливо предмети, що впали з кораблів під час стоянок або перевідкладені з берегових культурних відкладень (в основному уламки посудин IV ст. до н.е. – IV ст. н.е. – XIII-XV ст.).

Матеріали досліджень зберігаються в Кримської філії Інституту археології НАНУ та Алуштинській філії Кримського республіканського краєзнавчого музею.

Література:

Зеленко С.М. Работы подводно-археологической экспедиции Киевского университета имени Тараса Шевченко на южном берегу Крыма в 1991–1995 гг. // Vita Antiqua. № 1. – К., 1999.

Лысенко А.В., Герасимов В.Е. О находках штоков античных якорей у мыса Плака в Крыму // РА. – 2008. – № 2. – С. 75–79.

Джерело: Матеріали до тому «Звід пам’яток історії та культури України. ». – К.: 2015 р., с. 584 – 585.