Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

1998 р. Церкви України: Перемиська єпархія

Розмір зображення: 639:800 піксел

Світлина І. Синкальського 1992 р. Джерело: Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с. 169.

c. Унятичі.

Дрогобицький.

Церква Собору Пр. Богородиці. 1938.

Найдавніші відомості про церкву походять з 1510 р. Є згадки і про монастир в селі. У XVII ст. на цвинтарі зі смерекового дерева збудували тризрубну одноверху (пірамідальний наметовий з одним заломом верх нави) церкву. Її реставрували у 1705 p., як свідчив напис, вирізьблений на долішньому сволоку, записаний дослідником М. Драґаном: «Сия церковь реставровалася в лето от сотворения света ЗСГІ а от рожь Хва АΨЄ за к. Хра сего… за свяще иерея Павли Фуркасовіча Аппо Dni 1705». Ця церква занепала 1942 р. У 1925 р. розпочалося будівництво нової дерев’яної церкви в центрі села, освяченої у 1938 р. Це хрещата в плані будівля, завершена великою цибулястою банею на восьмерику середхрестя та ліхтарями з маківками на двосхилих дахах рамен.

Центральний державний історичний архів України у Львові, фонд 309 Наукове товариство ім. Шевченка, опис 1, справа 1417.

Драган М. Українські деревляні церкви. – Львів, 1937.

Крип’якевич І. Середньовічні монастирі в Галичині. // Записки чина св. Василія Великого. – Жовква, 1926. – Т. 2, вип. 1, 2. – с. 70 – 104.

Сулик Р. Перлини дерев’яної архітектури Бойківщини (з альбомів М.Драгана) – Львів, 1995. С. 35.

Шематизм греко-католицького духовеньства злучених єпархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на р.Б. 1938. – Перемишль, 1938.

Budzyński Z. Sieć parafialna prawosławnej diecezji Przemyskiej na przełomie 15 i 16 wieku. // Polska – Ukraina 1000 lat sąsiedstwa. – Przemyśl, 1990. – T. 1 – S. 135 – 155.

Джерело: Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с. 168 – 169.