Церква св.Миколи

Розмір зображення: 656:800 піксел

Світлина І. Синкальського 1992 р. Джерело: Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с. 67.

с. Угринів (Дібрівка).

Сокальський.

Церква св. Миколи. 1900.

Вперше церква згадується у документах 1578 р. У 1678 р. була збудована дерев’яна церква, що простояла до середини XVIII ст. У 1759 році коштом власника містечка Потоцького збудовано нову дерев’яну, тризрубну триверху церкву, яку у 1900 р. розібрали і продали в с. Терношин (Замойське воєвідство, Польщі, тепер перенесена у м. Люблін в скансен, де буде одночасно служити українській греко-католицькій громаді). При цій церкві у 1772 р. єпископ холмський і белзький Максиміліан Рилло затвердив братство. У 1889 р. споруджено нову муровану стінну дзвіницю на шість дзвонів, один з яких походив з 1640 року і звався «Зельманчик», нагадуючи про часи, коли церкви здавалися в аренду жидам. У 1900 р. споруджено муровану церкву за проектом Василя Нагірного. Посвятив її у 1901 р. перемиський єпископ К. Чехович.

Споруда хрещата, завершена банею з ліхтарем і маківкою на восьмерику середхрестя. Прямокутні рамена, вкриті двосхилими дахами, по кутах фланковані восьмибічними пілонами, увінчаними маківками. Українці були виселені в 1946 – 1952 pp. Закрита у 1946 – 1989 pp. церква використовувалася на колгоспний склад.

Центральний державний історичний архів України у Львові, фонд 146 Галицьке намісництво, опис 20, справа № 496.

«Діло». – Львів, 1898, № 141; 1901, № 166.

Спис галицьких парохій XII – XVI ст. // Студії семинара для історії сходу у фільософічному виділі гр. кат. богословської академії у Львові. Під редакцією І. Крип’якевича. – Львів, 1939. – Т. 1.

Схиматісм всего клира руского-католического Богом спасаемой єпархіи Перемышльской на год от рожд. Хр. 1879. – Перемишль, 1879.

Saładiak A. Katalog zabytków ukrajińskiej kultury w Polsce. – Warszawa, 1993.

Джерело: Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с. 67.