Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

Церква Рідзва богородиці

Церква Рідзва богородиці

Розмір зображення: 800:700 піксел

Церква Рідзва богородиці 1780 р., відновлена в 1860, 1904 рр. [Шематизм єпархії Перемиської на 1925 р., с. 242].

Церква Різдва 18 ст. [Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. – К.: Держбудвидав, 1956 р., с. 57].

Розпис та ікони в церкві виконав у 1911 – 1912 рр. львівський художник В.Коцький.

Джерело: Бірюльов Ю. Мистецтво львівської сецесії. – Льв.: Центр Європи, 2005 р., с. 41.

м. Угнів.

Сокальський.

Церква Різдва Пр. Богородиці. 1780 – XIX.

Перші згадки про церкву в місті відносяться до початку XVI ст. В актах 1627 р. згадується дерев’яна церква Вознесення Господнього, більш-менш в тому місці де зараз стоїть існуюча. У 1627 р. ловчий галицький Ляховський, співвласник міста подарував місце на монастир Різдва Пр. Богородиці, який був створений на основі старої дерев’яної церкви. У 1676 р. за валами міста, на віддалі 500 м від давньої звели нову дерев’яну церкву Вознесення Господнього, православну, яка, як і міська з 1717 р. стала греко-католицькою. Монастир занепав перед 1717 р. Заміську церкву розібрали у 1822 р.

У 1797 р. розпочато перебудову міської церкви з дерев’яної на муровану, але звівши лише вівтар дальші роботи припинили. У 1808 – 1812 рр. відновлено дерев’яні наву і бабинець. У 1854 -1857 pp. коштом і заходами Стефана Жеребецького за сприяння о. Йосифа Держка обмуровано дерев’яну частину і виведено три бані на низьких восьмериках (над навою – вищим світловим), увінчані ліхтарями. У 1893 р. за проектом Василя Нагірного проведена реставрація церкви (надбудовані восьмибічники, кути об’ємів прикрашені вежечками з маківками і ін.).У 1903 р. проект металевих конструкцій для бані виконав Ян Богуцький. 1907 р. столяр Євстахій Щуплакевич зробив для церкви казальницю у вигляді човна. З 1946 по 1957 р. церква стояла зачиненою, виселені у 1946 р. мешканці повернулися по 1951 р. Тепер – належить до громади УАПЦеркви.

Національний музей у Львові, фонд графіки.

Центральний державний історичний архів України у Львові, фонд 146 Галицьке намісництво, опис 20, справа № 495.

Центральний державний історичний архів України у Львові, фонд 159 Галицька фінансова прокуратура, опис 9, справа № 577.

Центральний державний історичний архів України у Львові, фонд 684, опис 1, справа 1646.

«Батьківщина». – Львів, 1893, № 1.

«Діло». – Львів, 1907, № 267.

Схиматісм всего клира руского-католического Богом спасаемой єпархіи Перемышльской на год от рожд. Хр. 1879. – Перемишль, 1879.

Чернецкий В. Місточко Угнів в повіті Равскім. // Книжочка місійна, 1897. – Ч. 2, с. 15 – 21.

XII sprawozdanie с. к. państwowej szkoły przemysłowej we Lwowie. – Lwów, 1904, S. 12.

Джерело: Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с.708 – 709.

Довідка на сайті