Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

Церква Успіння

Церква Успіння

Церква Успіння (дерев.) [Шематизм єпархії Перемиської на 1925 р., с. 205].

Церква 1861 р. (дерев.) [Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. – К.: Держбудвидав, 1956 р., с. 58].

Церква 1861 р. (дерев.) [Постанова Ради міністрів УРСР “Про впорядкування справи обліку та охорони пам’ятників архітектури на території Української РСР” № 970 від 24.08.1963 р.].

Дерев’яна церква Успіння 1861 р. [Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 110].

Церква Успіння 1881 р. (дерев.) і дзвіниця 1881 р. (дерев.) [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].

УСПЕНСКАЯ ЦЕРКОВЬ И КОЛОКОЛЬНЯ, 1881 г. Деревянная, трехсрубная, трехверхая. К квадратному центральному срубу с запада примыкает меньший квадратный бабинец, с востока – прямоугольный в плане сруб, вытянутый по оси север-юг, с небольшим боковым помещением. По периметру сооружение окружено поддашием на выпусках венцов срубов, В композиции масс выделен средний объем, перекрытый вытянутой шлемовидной главой с перехватом у основания на массивном восьмерике, завершенной главкой на световом фонарике. Боковые срубы перекрыты такими же меньших размеров главами. Объемы памятника компактно сгруппированы в пирамидальный силуэт с преобладающим вертикальным ритмом членений. В интерьере пространство центрального верха высотно раскрыто до зенита главки. Боковые помещения перекрыты срубными сводами коробового очертания. Бабинец отделен от основного объема невысокой аркой-вырезом, над которой в центральном срубе устроены неширокие хоры.

В 1892 г. в интерьере сделаны настенные росписи (худож. Т. Добровольский). В северо-западном углу подворья находится колокольня. Деревянная, квадратная в плане, двухъярусная (четверик на четверике), с шатровым верхом. Первый ярус срубный, окружен поддашием большого выноса на кронштейнах, верхний – каркасный в виде аркады-галереи. Оба памятника образуют гармоничный ансамбль народной архитектуры галицкой школы. [Памятники градостроительства и архитектуры УССР. – К.: Будівельник, 1985 г., т. 3, с. 144 – 145].

Довідка на сайті