1998 р. Жовківщина
с. Туринка. (УГКЦ)
Церква св. Параскеви.
Перша згадка про церкву датується 1497 р. У 1753 р. старанням пароха о. Олексія Пясецького на місці старої збудувано нову дерев’яну церкву. 22 липня 1766 р. з його ж ініціативи перевезено в село чудотворну ікону св. Спасителя з василиянського монастиря зі Стрілиськ Бібрецького округу. Він же виклопотав у Римі часточку святого дерева, на якому розп’ято Ісуса Христа, яку вправлено в срібний хрест і спроваджено до Туринки 13 жовтня 1774 р. О. П’ясецький розпочав будівництво нової мурованої церкви, яке припинено по його смерті у 1796 р. Щойно у 1837 р. коштом дідича Петра Кравснекера закінчено будівництво хрещатої одноверхої споруди з класицистичним оздобленням. У 1863 р. стараннями о. Лаврентія Дрималика проведено зовнішню і внутрішню реставрацію храму. У 1898 р. старанням о. Василя Кокотайла церква реставрована за проектом Василя Нагірного і помальована малярем Стефаном Томасевичем (підпис на іконі св. Миколи у вівтарі північного рамена). Зачинена у 1946-1989 pp.
Розташована на пагорбі над потоком, в східній околиці села. Мурована, хрещата споруда в плані рівнораменного грецького хреста. Всі рамена хреста прямокутні. При вівтарі розташовані невеликі прямокутні ризниці, а при бабинці – невеликі приміщення зі зрізаною кутовою гранню. Середхрестя вінчає шоломова баня зі сліпим ліхтарем і маківкою, посаджена на світловий восьмигранний барабан, зведена за проектом архітекта Василя Нагірного. Рамена церкви вкриті двосхилими дахами, що на торцях утворюють трикутні фронтони. В інтер’єрі ці приміщення цілком розкриті в наву і відділені від неї лише двома колонами, що створює враження тринавного храму. Стіни церкви тиньковані, завершені профільованим ґзимсом. Торцеві фасади членовані спарованими пілястрами, які несуть класицистичний антаблемент з метопами.
При вівтарі зі сходу розташована могила о. Олексія Пясецького (1724- 1799), фундатора храму і ініціатора перенесення чудотворної ікони. Всередині церкви на південній колоні поміщено пам’яткову таблицю на честь о. Лаврентія Дрималика, а на північній – о. Василя Кокотайла, які причинилися до розбудови і украшения церкви.
На захід від церкви розташована мурована стінна дзвіниця, збудована мешканцями села у 1990 р. замість старої дерев’яної.
За церковною огорожею на північний захід від церкви на невисокому насипі встановлений пам’ятник на згадку про перенесення чудотворної ікони св. Спасителя у 1766 р. Поруч із ним із півночі над схилом розташована криниця з цілющою водою, збудована заходами о. Л. Дрималика.
Джерело: Слободян В. Жовківщина: історико-архітектурні нариси церков. – Жовква: 1998 р., с. 169 – 171.