Ратуша
Розмір зображення: 857:1735 піксел
Ратуша. M. Турка Львівської обл. План, східний фасад.
1 – кругова галерея, 2 – двоярусний ґанок, 3 – сіни-заїзд, 4 – корчма, 5 – ванькир, 6 – комора, 7 – арештантська, 8 – сходи на горище, 9 – дровітня, 10 – туалет, 11 – жолоби для годівлі коней, 12 – кімнати для приїжджих, 13 – службова кімната, 14 – крамниці.
Джерело: Народна архітектура українських Карпат. – К.: Наукова думка, 1987 р., с. 206.
Повсюди на території Українських Карпат у більших і менших містах будували будинки міської управи – ратуші. Дерев’яні ратуші не збереглися до наших днів. Відсутність пам’яток та неопрацьованість архівних матеріалів не дають можливості здійснити повну характеристику цих споруд, тому особливу цінність має знайдений в архівах опис, виконаний у 1835 р., ратуші у м. Турка, збудованої у 30-х роках XVIII ст. [ЛНБ АН УРСР. – Ф. 141, спр. 1189/ИІ. – Арк. 12 – 13] Споруджену у центрі міста з смерекового дерева одноярусну ратушу оперезувала кругова галерея, що опиралася на 34 стовпи. Над в’їзними воротами зі сходу здіймався двоярусний ґанок. Високий дах із довгих смерекових стовбурів мав у центрі шоломовидний купол, завершений променистою залізною зіркою. Масив даху, пом’якшував залом та десять люкарн. Широкі сіни-заїзд з воротами зі сходу та заходу ділили будівлю на дві частини. Двері в сінях вели до дерев’яних сходів, а ті – на горище та до мурованого льоху; дровітня, туалет та жолоб з драбиною для годівлі коней знаходилися біля південної стіни, а біля північної стіни – другий жолоб з драбиною. Вздовж південної стіни групувалися приміщення корчми, житлового ванькира з коморою, а в самому кінці – арештантської з окремими дверима з сіней. Вздовж північної стіни розміщувались маленька службова кімната та дві більші кімнати для приїжджих, названі в описі «станціями». Біля західної стіни та в південно-західному кутку під галереєю були вбудовані три крамниці з відкидними дерев’яними прилавками. Всі приміщення мали дерев’яні підлоги, двері і вікна столярної роботи на металевих завісах, в корчмі під стінами стояли лави, посередині – стіл «простої роботи, довгий, на кривих ногах». Вікна службової кімнати мали віконниці. Отже, планувальна структура турківської ратуші мала місцеву народну основу і базувалась на принципі побудови корчем-заїздів та війтівств.
Джерело: Народна архітектура українських Карпат. – К.: Наукова думка, 1987 р., с. 205 – 206.