Вітряк

Віктор Вечерський

Вітряк, поч. 20 ст. (архіт.). Вітряний млин розміщений посеред лану біля дороги за селом. Відноситься до типу степняка, тобто з корпусом, що повертається, каркасна, шестикрила.

Чотирьохграна каркасна клітка утверджена на вертикально вкопаному в землю круглому стояці, з невисоким зрубленим четвериком бази, основаному на дубових стояках та чотирьох каменях, з кутами по краю. З нижніми брусами клітки крижницею закріплене воротило-довга колода, за допомогою якого вітряк повертається за вітром.

Навколо вітряка в радіусі 3,0 м забито 8 товстих кілків, до яких прив’язували зовнішній кінець воротила для фіксування положення корпусу.

На зовнішньому кінці восьмигранного горизонтального валу закріплені махи з глицями, що утворюють крила, обшиті шалівкою і поставлені під кутом до вертикальної поверхні (спочатку їх було 6, тепер залишилось 4).

Корпус вітряка обшитий дошками з нащільниками у вертикальному напрямі, обшивка доходить майже до рівня землі. Покрівля чотирьохскатна, ускладненої форми, що нагадує покрівлі громадських споруд епохи бароко: стіна з крилами завершена високим трикутним фронтоном, покрівля має два бічних ската і один, що відповідає головному фасаду, обрізаний високим трапецеподібним щитом. На цьому ж кордоні – з примітивним ганком без огорожі на виступах балок, і прямокутним вікном зверху. Покрівля поперше була вкрита дранкою, на тепер – залізом. Механізм вітряка – колесо, короб, ворот та інші елементи збереглися у доброму стані.

Архітектурний облік цієї промислової споруди народного зодчества сугубо функціональний, без ніякого декору. Однак завдяки встановленим пропорціям і сомасштабності володіє високими естетичними якостями.

[Список фабрик и заводов Российской империи. – СПб., 1910. – С. 634; Історія міст і сіл УРСР. Сумська область. – К., 1973. – С. 416-421.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 816.