Церква св.Кузьми і Дем’яна

Розмір зображення: 800:725 піксел

Світлина І. Синкальського 1992 р. Джерело: Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с. 608.

Церква св.Кузьми і Дем’яна 1900 р. і дзвіниця [Шематизм єпархії Перемиської на 1925 р., с. 213].

с. Тершів.

Старосамбірський.

Церква св. Кузьми і Дем’яна. 1900.

У 1424 (1427) р. самбірський староста Влодек провів розмежування маєтностей між Старим Самбором, Тершовом і монастирем Введення Пр. Богородиці, який існував в Тершові. Ймовірно, на його місці пізніше була споруджена каплиця того ж храму, яка згадується в шематизмі 1879 р.

Перші згадки про сільську парафіяльну церкву церкву походять з 1507 р. Попередниця сучасної, збудована, ймовірно, у 17 ст. і ремонтована у 1874 р. простояла до початку XX ст. Це була мурована тридільна споруда з тризаломним дерев’яним верхом над навою і однозаломним над бабинцем. На її місці у 1900 р. зведено муровану, хрещату в плані з укороченими боковими раменами одноверху церкву. На початку XX ст. боковий вівтар Воскресения Господнього намалював маляр Людвік Ярош.

В присілку Тершова Завадці ще у 18 ст. існувала церква св. арх. Михайла, яка отримала ерекційний акт від польського короля Михайла Корибута Вишневецького у 1671 p., але у XIX ст. вона вже не згадується.

Національний музей у Львові, сектор рукописів і стародруків, РКЛ 496 (F444).

Центральний державний історичний архів України у Львові, фонд 146 Галицьке намісництво, опис 20, справа № 1611.

Центральний державний історичний архів України у Львові, фонд 159 Галицька фінансова прокуратура, опис 9, справа № 2144.

Крип’якевич І. Середньовічні монастирі в Галичині. // Записки чина св. Василія Великого. – Жовква, 1926. – Т. 2, вип. 1, 2. – с. 70 – 104.

Спис галицьких парохій XII – XVI ст. // Студії семинара для історії сходу у фільософічному виділі гр. кат. богословської академії у Львові. Під редакцією І. Крип’якевича. – Львів, 1939. – Т. 1.

Схиматісм всего клира руского-католического Богом спасаемой єпархіи Перемышльской на год от рожд. Хр. 1879. – Перемишль, 1879.

Шематизм греко-католицького духовеньства злучених єпархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на р.Б. 1934. – Перемишль, 1934.

Budzyński Z. Sieć parafialna prawosławnej diecezji Przemyskiej na przełomie 15 i 16 wieku. // Polska – Ukraina 1000 lat sąsiedstwa. – Przemyśl, 1990. – T. 1 – S. 135 – 155.

Джерело: Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с. 608.