2005 р. Церкви Холмської єпархії
Розмір зображення: 800:609 піксел
Загальний вигляд з позиції А3. Фото з ISPAN, № 13. 234, отримане від Яна Ґурака. Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 398.
Вперше існування “руської церкви” в селі згадується у податкових реєстрах 1531-1564 рр. 1 Священик цієї церкви згадується серед учасників Щебрешинського собору духовенства 1620 р. 2 В акті візитації 1721 р. зазначено лише, що церква дерев’яна. 3 У 1852 р. коштом громади зведено нову дерев’яну будівлю на місці попередньої, знищеної пожежею. 4 Ремонтована у 1868 р5. З 1875 р. – православна. Під час ремонту 1889 р. підведено мурований фундамент, перекрито церкву новими ґонтами та добудовано через трапезу дзвіницю, надаючи будівлі вигляду неоросійської споруди. 6 У 1906 р. архітекторові А. Пуринґу запропоновано виконати проект нового мурованого храму, який він виконав у 1910 р. 7 У 1911 р. розпочалося його будівництво, але велось воно дуже поволі. У 1913 р. наведення робіт запрошено повітового архітектора Владислава Люхту, але будівництво до початку війни не завершено. 8 Після першої світової війни стару церкву зачинено і розібрано у 1935 р., 9 а нову, після завершення, перетворено на костел. Під час німецької окупації діяла відновлена православна парафія. 10
Первісно, дерев’яна церква, збудована 1852 р., була дводільною будівлею, що складалася з вищої і ширшої прямокутної нави, до якої зі сходу прилягав вужчий і дещо нижчий прямокутний вівтар з двома великими прямокутними ризницями по боках. Наву і вівтар вкривали двосхилі причілкові дахи з острішком, криті ґонтами, а ризниці – трис-хилі. Під час ремонту 1889 р. добудовано до західної стіни два яруси вежі-дзвіниці, вкритий низьким пірамідальним наметом, завершеним великим сліпим ліхтарем з цибулястою маківкою. По боках нави добудовано додаткові приміщення, перетворюючи будівлю з однонавової в тринавну. Вхід в західній стіні вежі підкреслено двоколонним ґанком. Весь західний фасад попереджено широким опасанням на стовпах з підкосами. Ймовірно, тоді ж добудовано новий значно нижчий вівтар з двома прямокутними за-христіями по боках.
1. Gil A. Prawosławna eparchia Chełmska do 1596 roku. – Lublin-Chełm, 1999. – S. 235; Źródła dziejowe. Tom XVIII. – Warszawa, 1902. – S. 199.
2. ХЦЖ, 1906. 4. 17. – C. 602-604.
3. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, Sygn. 780.
4. Słownik geograficzny królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. – Warszawa, 1890. Т. П. – S. 542.
5. Там само.
6. Памятная книжка Люблинской губернии на 1890 год. Люблин 1890. – Приложение.
7. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmski Konsystorz Prawosławny, sygn. 1960.
8. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmski Konsystorz Prawosławny, sygn. 1805.
9. Górak J. Typy i formy drewnianej architektury sakralnej Lubelszczyzny. // Kwartalnik architektury i urbanistyki. – Warszawa, 1987. T. XXXII. Z. 3-4. – S. 239-250.
10. Холмський православний народній календар на 1942 р. – Холм, 1941. – С. 61.
Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 397 – 398.