Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

2008 р. Храми без держави

Ярослава Музиченко

Дата: 18.04.2008

[Перед цим – про Шкарівку]

Інша пам’ятка з табличкою про державну охорону – церква Преображення в селі Сухоліси – здається, аж світиться благодаттю. У храмі немає електрики, лише свічки й лампади. Є пічка-буржуйка, де топлять дровами, які парафіяни збирають у лісі. «Так економніше, і ми не залежимо від світу», – пояснює настоятель отець Миколай. У радянські часи у цій церкві зробили комору. Богослужіння відновили німці у Другу світову війну. З того часу храм діючий.

Стіни тут пофарбували білою олійною фарбою, «щоб приємно дивитися». Нещодавно за сприяння місцевого сільськогосподарського товариства у церкві перекрили дах. На думку отця, втручання мистецтвознавців і фахових реставраторів зайве: «Держава не знає, що треба робити. Це справа людей, які вірять у Бога, передають це знання спадково. Коли щось обвалюється, гниє, дах треба перекривати, ми вирішуємо це самі».

За час служіння отця Миколая церкву вже тричі грабували, бо сигналізація не встановлена і немає коштів, щоб найняти сторожа. Рік тому впіймали якихось крадіїв сакрального аж на західному кордоні й вилучили в них багато ікон, також і з Київщини. Утім держава не може повернути викрадені ікони на місце, а віддає їх до іншого храму. Адже начиння по церквах не описане і часто неможливо визначити, з якого саме храму викрали ікону чи книгу.

«Одну з своїх ікон, великий образ Богородиці, ми знайшли в храмі святого Михаїла, що при Жовтневій лікарні у Києві, – розповів отець. – Я їздив туди з міліціонерами, але ікону нам не віддали, бо заплатили за неї чималі гроші. Лише зробили нам копію».

За словами Ольги Денисюк, Товариство охорони пам’яток історії та культури також не може допомогти коштами, та й не має ніякого впливу на церковні громади, аби вони зберігали стародавню спадщину згідно з традицією, нічого не перебудовували і не підміняли розписи. Утім Товариство поширює інформацію про пам’ятки і опікується вихованням молоді.

«До цієї дати у районі ми проводимо семінар «Охорона культурної спадщини Білоцерківського району», – говорить Ольга Денисюк. – А в селах учителі, завідувачі клубів і бібліотекарі водитимуть дітей до пам’яток і розкажуть їм про охорону культурної спадщини».

Джерело: “Україна молода”