Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

Замок

Розмір зображення: 800:600 піксел

Замок 16 ст. [Нариси історії архітектури України: дожовтневий період. – К.: Держбудвидав, 1957 р., список пам’яток].

Замок 15 ст. [Постанова Ради міністрів УРСР “Про доповнення списку пам’яток містобудування і архітектури УРСР, що перебувають під охороною держави” № 442 від 6.09.1979 р.].

Замок 14 – 17 ст. [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].

Не доїжджаючи Ярмолинець, треба звернути ліворуч, у село Сутківці – одну з давніх осель Поділля, де є відома церква-твердиня та руїни замка. Вже на самому під’їзді до села відкривається звивиста долина річки Ушиці з крутими, але пригладженими вітрами і дощами схилами, що подекуди, наче зморшками, прорізані дощовими течіями.

В центрі села височить церква, а на протилежному пагорбі – замок. На відміну від межибізького, Сутківецький замок належить до нового типу регулярних у плані оборонних споруд. З появою й удосконаленням вогнестрільної зброї оборонні мури стали однаково уразливими; відтоді в них перестають виділяти головні й другорядні частини. Такі замки були краще пристосовані до оборони. Саме в XVI ст. на Україні починають з’являтися регулярні в плані трикутної, квадратної (чи прямокутної) та п’ятикутної форми оборонні укріплення. Сутківецький замок поставлений на краю пагорба; його прямокутний двір оточують товсті мури з чотирма баштами на рогах. Із внутрішнього боку вони мають зрізаний ріг для зручного влаштування обходів на мурах і значно виступають за межі стін для зручного флангового обстрілу. Компактні маси, гострі обриси призматичних об’ємів башт надавали порівняно невеликому замкові досить грізного і неприступного вигляду [Логвин Г.Н. По Україні. – К.: Мистецтво, 1968 р., с. 277].