2017 р. Звід пам’яток України

Наталя Стависька

Садиба Асмолова І. з дендропарком, 2-а пол. 19 ст. (архіт). Пл. Троїцька, 14.

Садиба одного із заможних сумських промисловців І.Асмолова займала у 2-й пол. 19 ст. – поч. 20 ст. велику ділянку у північно-східній частині міста, обмежену сучасними вулицями Троїцькою, Свердлова та пл. Свердлова (тепер пл. Троїцька). Практично усю ділянку займав парк. Споруда знаходиться у тій частині садиби, що прилягає до пл. Троїцької. У 1970 – 80 на території парку зведено ряд нових забудов. Парк розділено на дві частини, що належать різним установам.

Будинок особняка являє собою споруду складної об’ємно-просторової композиції, що склалася протягом 2-ї пол. 19 ст. Низька півтораповерхова частина будинку являє собою більш ранню забудову, ймовірно, сер. 19 ст. Перший поверх дерев’яний, обкладений цеглою, цокольний напівповерх цегляний. Розпланування першого поверху анфіладнокоридорне. У кін. 19 ст. із заходу до основного об’єму зроблена цегляна прибудова у два з половиною поверхи. Різновисокі об’єми зі сторони парку було об’єднано парадними сходами з терасою. Декоративне оздоблення фасаду завершило об’єднання споруди особняка у єдине ціле.

Головний південно-західний фасад особняка декоровано у неоренесансному стилі. Високий цокольний поверх рустований. Прямокутні віконні отвори прикрашено лиштвами з вушками і замковими каменями у вигляді квадр. Урочисті приміщення виявлені на фасаді трьома напівциркульними віконними отворами, що обрамлені лиштвами із замковими каменями. Заглиблена частина фасаду півтораповерхового об’єму виділена балконом-терасою трапецієподібної форми на витончених чавунних литих стовпчиках. Для надання цілісності складній асиметричній різновисокій композиції головного фасаду використані характерні ліпні деталі: однотипні замкові камені в обробці напівциркульних і прямокутних віконних отворів, меандровий орнамент, що чергується з парними консолями у прикрашенні фризу, використання канельованих пілястр та трикутних фронтонів в обробці правого вікна та балкону другого поверху прибудови. Могутній карниз між цокольним і першим поверхами слугує додатковим об’єднуючим елементом.

Північно-східний фасад особняка, повернутий до парку, тинькований, декор еклектичного стилю. В обробці фасаду використано всілякі комбінації фасонної цегли, різноманітні засоби декоративного цегляного мурування, для більшої виразності деталі побілено.

Головним композиційним акцентом, без сумніву, були одномаршові сходи з широкою асиметричною терасою, що розширювалися донизу. На терасу вели два виходи: один із прибудови та другий із урочистих приміщень півтораповерхового об’єму (обидва виходи нині перероблені на вікна, сходи і тераса знищені декілька років тому). Припускається, що вихід на терасу із урочистих приміщень використовувався тільки у літні часи, тому що не мав тамбуру. В інтер’єрі збереглося декілька кімнат з ліпною розписною стелею, кахельні печі, а також дві люстри.

Особняк композиційно був пов’язаний із оточуючим його парком. Розпланування парку обумовлено формою ділянки та рельєфом місцевості. Частина парку, що прилягала до особняка, носила регулярний характер. Партерна ділянка перед головним фасадом будинку зберегла симетричне розпланування. Низькорослі породи дерев партеру не заважали візуальному зв’язку особняка з Троїцьким собором. Вісь симетрії парадного майданчика парку має продовження з другої сторони особняка у вигляді прямого променя головної алеї. По мірі віддалення від будинку регулярність урочистості плавно переходить у пейзажний парк. Різні рідкісні породи дерев і кущів, зібрані І.Асмоловим, дали можливість при пологому рельєфі ділянки отримати різноманітність видових природних композицій.

На момент обстеження будівля не використовується.

[Дейнека А. И. Памятники архитектуры Сумщины : путеводитель / А. И. Дейнека. – Х., 1989. – С. 78.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 158 – 159.