2017 р. Звід пам’яток України

Нінель Зукулло, Марина Кадомська, Ірина Павленко

Будинок 1885 – 86, у якому містилась повітова земська управа (архіт., іст., мист.). Вул. Кірова, 2.

Споруда міститься в центральній частині міста і є наріжним архітектурним акцентом при злитті Покровської та Театральної площ. Первісне призначення – повітова земська управа.

Зведено протягом двох будівельних сезонів 1885 – 86 місцевими та харківськими майстрами. Автор проекту невідомий. У роботі брав участь сумський міський архітектор К.Шольц.

Крім відділів земської управи (технічного, окладного, агрономічного, економічного, народної освіти тощо), в споруді знаходились приміщення для засідань загального з’їзду, воєнної та селянської канцелярій. У цокольному поверсі – господарські служби, архів і в’язниця для арештантів за вироком загального суду. У 1910 у будинку влаштовано електричне освітлення, у 1915 – систему парового опалення замість пічного.

Споруда цегляна, двоповерхова, на високому цокольному поверсі, архітектура фасадів – у стилі неоренесансу. Центр об’ємно-просторової структури споруди, що складається з двох прямокутних корпусів, перпендикулярних один до одного, – потужний об’єм напівротонди, увінчаний сферичною банею зі шпилем. Напівротонда поділена на два яруси широким балконом, огородженим мереживними металевими гратами. У цокольному рівні – 5 аркових отворів із пілонами між ними, що на другому поверсі слугують п’єдесталами для каріатид балкону /2,15 м/. Кожна з них створена за античними зразками (кор – каріатид). Вони зодягнені в довгі хітони, на головах діадеми. З чотирьох статуй по дві мають однакові зображення: перша статуя: в лівій руці тримає сніп колосків, права – піднята високо над головою, підтримуючи консоль балкону; друга статуя: в правій руці – циліндр, біля лівої ноги – вертикально поставлене колесо – «шестерьонка».

Символізують розвиток сільського господарства і промисловості, змістовно відповідаючи діяльності земств. Маскарони /0,62 х 0,4 м/ (однакові) знаходяться на замкових каменях кожної з п’яти арок. Представляють собою реалістично виконані барельєфні чоловічі обличчя з пишним хвилястим волоссям і довгими вусами. Скульптурний декор будинку є типовим зразком синтезу пластичних мистецтв та архітектури кін. 19 – поч. 20 ст.

Фасад напівротонди акцентовано гарно виконаним декором, модельованим з цегли та ліпленим. Фасади бічних об’ємів відрізняються суворістю та лаконічністю архітектурного вирішення. Вони членуються пілястрами, завершуються аттиками стінки.

Зі спорудою земства пов’язані яскраві сторінки літопису міста. У дореволюційні часи тут містилась повітова Земська управа. 1905 в період першої російської революції приміщення стало центром революційних подій. Тут знаходився штаб революційних сил міста, проходив з’їзд селянського союзу, друкувались прокламації, зберігалась партійна література, працювали редакції перших в історії Сум газет «Сумской голос» і «Крестьянская газета».

Перед спорудою збирались багаточисельні мітинги (зокрема, 5, 29 травня, 12 червня, 10 грудня 1905). У мітингу, що проходив 29 травня 1905, брали участь понад 5 тис. чоловік.

На ньому виступали представники Харківської і Сумської соціал-демократичних організацій і Селянського союзу. У прийнятій резолюції висувались вимоги демократичних свобод, визволення політичних в’язнів, вирішення земельного питання.

29 жовтня 1905 у приміщенні відбувся з’їзд селян 12 волостей. Учасники з’їзду вимагали скликати установчі збори і націоналізувати поміщицькі землі. 20 листопада 1905, зібравшись на з’їзд, делегати Селянського союзу семи повітів Харківської і Курської губерній у своїй резолюції проголосили царський уряд поза законом.

У різні часи будинок відвідували відомий юрист і громадський діяч А.Коні, який у 1867 працював в Сумському окружному суді, російські письменники А.Чехов, В.Короленко, О.Купрін, український письменник Б.Грінченко.

1920 споруду зайнято повітовою, а потім окружною Радою народного господарства, 1939 реконструйовано під школу. Пізніше тут розміщувався Інститут вдосконалення вчителів.

З 1974 у будинку розміщено Сумський краєзнавчий музей. Зміна функцій споруди, використання її з різною метою спричинили безліч перебудов.

Внаслідок капітального ремонту у 1973 – 74 втрачено елементи архітектурнодекоративного оформлення інтер’єру, змінено перекриття на горищі та між поверхами, зруйновано первісні перегородки, старі дверні отвори. Зовнішній вигляд майже не змінився. Вдале містобудівне та архітектурне рішення робить споруду цікавим зразком міської забудови кін. 19 ст., що відображає стильові особливості архітектури цього періоду.

[Державний архів Сумської обл., ф. 2, оп. 1, спр. 19, 1914 – 1915 гг.; Систематический сборник постановлений Сумского уездного собрания с 1865 до 1895 гг. / Составил М. А. Городенский, изд. Сумского уездного земства. – Сумы: Типография B. П. Радионова, 1895. – 538 с.; В путешествие по Сумщине : путеводитель. – Х., 1979. – C. 13; Дейнека А. И. Памятники архитектуры Сумщины : путеводитель / А. И. Дейнека. – Х., 1981. – С. 17 – 19; Дейнека А. І. Архітектурні пам’ятки Сумщини / А І. Дейнека, П. А. Сапухін. – Х., 1971. – С. 22 – 26; Сапухіна Л. П. Суми : путівник / Л. П. Сапухіна. – Х., 1978. – С. 79; 1905 г. на Украине : Хроника и материалы. Т. 1 / Под ред. Мебеля М. И. – М., 1926. – С. 227 – 229; Кирюхина Е. И. Всеросийский крестьянский союз в 1905 году. Исторические записки / Е. И. Кирюхина. – М., 1955. – Т. 50. – С. 131 – 132; Живалуп Е. К. Крестьянское движение в Харьковской губернии в 1905 – 1907 гг. / Е. К. Живалуп. – К., 1956. – С. 75; 1905 рік на Сумщині : збірник спогадів. – Суми, 1973. – С. 133 – 135, 138 – 140.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 106 – 107.