Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть
не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

Могила Драновського В. Л.

Юлія Нестеровська

Могила Драновського В. Л., 1993 (іст.). Сектор 1, по центральній алеї, ліворуч, біля входу.

Драновський В’ячеслав Леонідович (16.04.1956, с. Радьківка Сумського р-ну Сумської обл. – 19.11.1981, м. Суми) – воїн Збройних Сил СРСР. Загинув в Афганістані.

Народився у селянській родині. Після закінчення школи у 1973 працював у «Сумиопорядбуд-7» плиточником-облицювальником. З травня 1974 призваний до лав Радянської Армії. Закінчив 341-у школу прапорщиків за спеціальністю командир взводу. З 1980 проходив службу в Афганістані, в/ч. пп. 93992. Неодноразово виконував бойові завдання по супроводу автоколони із Кабулу до Джелалабаду. Знаходячись на вартовій заставі, забезпечував безпеку колон. Загинув, виконуючи наказ командування по знищенню військових формувань бойовиків у районі Джелалабаду. Згідно до указу Президії Верховної Ради СРСР від 1.11.1989 нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно).

Зразу був похований у м. Желєзноводськ (Російська Федерація). 1 жовтня 1993 був перепохований на Барановське кладовище у м. Суми.

1994 на могилі встановлено стелу з білого мармуру /1,58 м/, на фасадній частині якої – портрет загиблого та напис.

[Чорні тюльпани : Афганський мартиролог України. – К., 1999. – С. 422.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 191 – 192.