Церква св.Миколи

Миколаївська церква 17 ст. (дерев.) і дзвіниця 17 ст. (дерев.) [Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. – К.: Держбудвидав, 1956 р., с. 30].

Миколаївська церква та дзвіниця 17 ст. (дерев.) [Постанова Ради міністрів УРСР “Про впорядкування справи обліку та охорони пам’ятників архітектури на території Української РСР” № 970 від 24.08.1963 р.].

Дзвіниця 17 ст. (дерев.); церква св.Миколи 17 ст. (дерев.) [Народна архітектура українських Карпат. – К.: 1987 р., с. 192, 229].

Дерев’яна церква св.Миколи 1650 р. [Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 121].

Церква св.Миколи 1650 р. (дерев.) та дзвіниця 19 ст. (дерев.) [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3]. – Помилково показані в с.Підгірці.

НИКОЛАЕВСКАЯ ЦЕРКОВЬ, XVII в., И КОЛОКОЛЬНЯ, XIX в. Деревянная, трехсрубная, одноглавая. В XIX в. к бабинцу пристроен притвор, а к восточному срубу – помещение с южной стороны. Центральный сруб накрыт шатром на двух четвериках, западный и восточный – трехскатной крышей. Здание окружено поддашием, опирающимся на выпуски венцов и столбы. Кровля и стены выше поддашия крыты гонтом. В интерьере восточная часть и неф на уровне второго залома имеют плоское, а в бабинце – коробовое перекрытие.

Колокольня одноярусная, каркасная, квадратная в плане. Крыша шатровая, стены ошалеваны досками. Подвалины прикрыты высоким козырьком.

Оба памятника относятся к галицкой школе народной архитектуры. [Памятники градостроительства и архитектуры УССР. – К.: Будівельник, 1985 г., т. 3, с. 218-219].

Довідка на сайті