Церква св.Миколи
Розмір зображення: 800:506 піксел
Церква св.Миколи 1910 р. (муров.) [Шематизм єпархії Перемиської на 1925 р., с. 164].
Церква св.Миколи 1782 р. Розібрана на поч. 20 ст.
Джерело: підписи до картин Олега Ярмолюка з виставки “Втрачені церкви України”.
с. Сторонна (Сторона).
Дрогобицький.
Церква св. Миколи. 1910.
Найдавніші відомості про церкву походять з 1507 р. У 1561 р. парафія отримала ерекційну грамоту. Пізніше отримувала привілеї від королів Яна Казимира та Августа II. У 1782 р. (деякі джерела подають 1761 чи 1769 р.) коштом мешканців зведена нова дерев’яна триверха церква (двозаломні верхи) на місці давнішої. У 1872 р. замість неї збудована наступна дерев’яна тризрубна одноверха церква (за деякими даними ґрунтовно відремонтована і розбудована стара). У 1910 р. її замінила збудована за проектом Василя Нагірного теперішня мурована в неокласицистичному стилі, хрещата в плані церква, завершена сферичною банею на циліндричному барабані середхрестя. З 1963 р. стояла зачиненою до 1989 р. В споруді містився місцевий архів.
Національний музей у Львові, сектор рукописів і стародруків, РКЛ 496 (F444), аркуш 15а, 16.
Центральний державний історичний архів України у Львові, фонд 146 Галицьке намісництво, опис 20, справа № 1602.
Центральний державний історичний архів України у Львові, фонд 159 Галицька фінансова прокуратура, опис 9, справа № 2136.
Центральний державний історичний архів України у Львові, фонд 309 Наукове товариство ім. Шевченка, опис 1, справа 1417.
«Діло». – Львів, 1908, № 54.
Схиматісм всего клира руского-католического Богом спасаемой єпархіи Перемышльской на год от рожд. Хр. 1879. – Перемишль, 1879.
Шематисм всего клира греко-католического епархій соединеных Перемыской, Самборской и Сяноцкой на рок вод рожд. Хр. 1903. – Перемишль, 1903.
Budzyński Z. Sieć parafialna prawosławnej diecezji Przemyskiej na przełomie 15 i 16 wieku. // Polska – Ukraina 1000 lat sąsiedstwa. – Przemyśl, 1990. – T. 1 – S. 135 – 155.
Джерело: Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с. 437.