Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

Церква св.Петра і Павла

Церква св.Петра і Павла

Світлина І. Синкальського 1992 р. Джерело: Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с. 574.

Церква св.Петра і Павла 1904 р. [Шематизм єпархії Перемиської на 1925 р., с. 206].

Церква св.Петра і Павла 18 ст. [Історія міст і сіл УРСР : Львівська область. – К. : ГРУРЕ, 1968 р.].

м. Сокаль.

Сокальський.

Церква св. ап. Петра і Павла. 1904 – 1909.

Головна міська церква, розташована при центральній плогці міста, споруджена на кошти прихожан стараннями о. Василя Левицького у 1904 – 1909 pp. за проектом Василя Нагірного в стилі французького класицизму.

Мурована, тринавова, з великою банею на круглому барабані. Класицистичний ордерний портик чільного фасаду по сторонах фланкують циліндричні у верхній частині вежі, завершені подібними меншими банями. Металеві конструкції для бань проектував Ян Богуцький. Кам’яна підлога виконана краківською фірмою Каден. Головний престіл роботи Якима Мухи, кіот різьбив Рінке, бічні престоли – Євген Смішко, хори – Ілля Багрій та Олександр Левицький, всі з Сокаля. Образ «Богородиці з дитям Ісусом на руках» та «Розпяття» малював П. Скруток з Перемишля, бічні престоли «Св. Миколи» та «Серця Спасителя» – П. Зінькевич зі Львова. Образ св. ап. Петра в головному престолі подарував кардинал Ієронім Готті з Риму. Скульптури апостолів Петра і Павла в нишах на чільному фасаді та постать Христа виконав скульптор Григорій Кузневич у 1904 – 1909 pp.

У 1933 р. внутрішні розписи церкви закінчували Михайло Осіньчук та Павло Ковжун. У цьому ж році двоярусний іконостас намалював мистець з Перемишля Володимир Іванюх. По другій світовій війні весь час чинна.

Центральний державний історичний архів України у Львові, фонд 146 Галицьке намісництво, опис 20, справа № 482.

Голубець М. З історії міста Сокаля. – Львів, 1929.

Маринович Й. Коротка історія церкви в Сокалі. – Жовква, 1910.

«Нова Зоря». – Львів, 1933 № 86.

«Українське мистецтвознавство». – Київ, 1974. – вип. 6, С. 79 – 80.

Джерело: Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с. 574.