2005 р. Церкви Холмської єпархії

Церква Собору Пр. Богородиці / св. Івана Богослова

Перші згадки про церкву датуються 1531 р. 1 Про давність церкви свідчив і дзвін з датою “1615”, який давніше був в церкві. 2 В актовій книзі Холмського гродського суду в записі 1629 р. в списку церков, за які сплачено особливий податок по 1 zł., встановлений 1628 р., згадується і місцева церква. 3 Стара церква була знищена у 1651-1655 рр. під час бойових дій визвольної війни українського народу. 4 У акті візитації 1721 р. єпископа Иосифа Левицького названа церквою Собору Пр. Богородиці. 5 Ймовірно, у 1722-1723 рр. збудовано нову церкву, бо у акті візитації 1723 р. вже названо церкву св. Івана Богослова. 6 Це була дерев’яна будівля з одною копулою (банею?). У 1795 р. вона отримала надання від дідича Петра Любовецького. 7 У 1838-1843 рр. збудовано на її місці нову дерев’яну церкву коштом дідичів графа Антонія і Феліції Залуських. 8 На надпоріжнику західних дверей є вирізьблений напис, наведений чорною фарбою: “Na cześć i na Chwałę BOGU w Troycy świętey // Iedynemu pod Tytułem S° IANA Ewg R° 1838 postawiony”. Давніше, ще був напис: “Fundatorowie Antoni i Felicya hrabiowie Załuscy dziedzice”. 9 У 1867 р. її ґрунтовно відреставровано за проектом замостського повітового архітектора Атанасія Шанковського. 10 З 1875 р. – православна. У 1886 р. проведено новий великий ремонт церкви. 11 Новопризначений у 1914 р. єпархіальний архітектор Євген Чиж отримав указ імператора на будову нового храму, 12 але на заваді стала перша світова війна. З 1918 р. – костел Преображення Господнього. 13 Відновлювалась у 1919 р. 14

Розташована на околиці села при дорозі, на рівній ділянці. Зведена в ґотизую-чих формах. Дерев’яна зрубна будівля на підмурівку, повернена вівтарем на північ. Складається з дводільної прямокутної видовженої нави, зміцненої лисицями та вужчого гранчастого вівтаря з невеликою прямокутною захристією, що прилягає до нього зі сходу. До нави на чільному фасаді прилягає присінок. Дахи криті бляхою, двосхилі, над північною частиною вівтаря – п’ятисхилий дах. Чільний причілок нави і причілок присінку – східчасті, шальовані в ромб. Над гребені даху нави встановлена сиґнатурка з цибулястою маківкою, зсунена з центру на північ до вівтаря. Шальовані, горизонтально дошками стіни церкви прорізані вікнами з гостролукови-ми ґотичними завершеннями. В інтер’єрі приміщення перекриті пласкими стелями, в наві – псевдолукове склепіння, оперте на чотири стовпи. При південній стіні нави влаштовані хори на двох стовпах.

Давніше при церкві була дерев’яна триярусна дзвіниця, яка складалася з трьох четвериків, що зменшувалися догори, розділених дашками. Вкривав дзвіницю наметовий дах. Стіни її були шальовані вертикально дошками. На другому ярусі були прямокутні, а на третьому – півциркульно завершені голосникові прорізи. 15

1. Gil A. Prawosławna eparchia Chełmska do 1596 roku. – Lublin-Chełm, 1999. – S. 183.

2. Лонгинов А. Червенские города. – Варшава, 1885. – C. 356.

3. Акты издаваемые Виленскою комиссиею для разбора древних актов. Том XXIII. – Вильна, 1896. – C. LXIII.

4. Площанский В. Прошлое Холмской Руси по архивным документам XV-XVIII ст. и др. источникам. – Вильна, 1899. Т. 1. – С. 71.

5. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, Sygn. 780.

6. Историко-статистическое описание церкви и прихода в селі Снятичи. // ХВЕВ, 1890. № 4. – С. 58-60.

7. Лонгинов А. Червенские города. – Варшава, 1885. – С. 356.

8. Историко-статистическое описание церкви и прихода в селі Снятичи. // ХВЕВ, 1890. № 4. – С. 58-60.

9. Там само.

10. Там само.

11. Там само.

12. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 237, аркуш 13.

13. KZSzP. Z. 17. Powiat Tomaszowski. – Warszawa, 1982. – S. 58-59.

14. Zabytki architektury i budownictwa w Polsce. Województwo Zamojske 48. Ośrodek dokumentacji zabytków. – Warszawa, 1991.

15. Ruski K. Budownictwo ludowe w okolicy Zamościa. // Ziemia. 1912. S. 281-283, 299-302, 314-319.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 382 – 383.