Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

Могила Касьяненко Є.К.

Надія Подоляка

Могила Касьяненко Є.К., 2003 (іст.). На Заводському кладовищі.

Касьяненко Євгенія Карпівна (24.12.1917, с. Горлівка, Ямпільський р-н. Сумська обл. – 30.08.2003, с. Слобода) – Герой Соціалістичної Праці (1.07.1968).

Народилася у селянській родині. Закінчила школу у с. Першотравневе (нині Буринський р-н.). 1937- 41 навчалася на філологічному факультеті Ніжинського педагогічного інституту ім. М.В.Гоголя (Чернігівська обл.). Під час Другої світової війни перебувала в евакуації. 1941 – 42 – працювала вчителем російської мови і літератури в с. Андріївка Пензенської обл. (Російська Федерація). 1942 – 44 – директор Спиртозаводської школи Тяньрумівського р-ну Мордовської АРСР (нині Республіка Мордовія, Російська Федерація) 1944 – 64 – вчитель української мови та літератури, завуч, директор. 1964 – 73 – вчитель Першотравневої середньої школи Буринського р-ну. Відмінник народної освіти УРСР (1945). Нагороджена орденами Леніна (1968), «Знак Пошани», медалями.

У 2004 на могилі встановлено обеліск з мармурового дрібку /1,45 м/, на чоловому боці якого фото та напис.

[Сумщина в іменах : енциклопедичний довідник. – Суми, 2003. – С. 195; Золоті зірки Сумщини : альбом. – Суми, 1968; Василевська Л. Є. Сонце – для всіх / Л. Є. Василевська // Ленінські зорі над Сумщиною. – Х., 1970. – С. 245 – 251; Про присвоєння звання Героя Соціалістичної Праці вчителям, які найбільш відзначилися: Указ Президії верховної Ради СРСР від 1 липня 1968 // Відомості Верх. Ради СРСР. -1968. – № 28. – С. 436 – 439; Василевська Л. Сільська вчителька / Л. Василевська // Ленінська правда. – 1968. – 30 липня; Василец В. Букет цветов / В. Василец // Правда Украины. – 1968. – 13 октября; Адамович Б. Якого кольору роси? / Б. Адамович // Рад. освіта. – 1968. – 31 серпня.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 308.