Волосне правління

Віктор Вечерський

Волосне правління, 1890 (архіт.). Одноповерхова мурована будівля міститься в центрі села з відступом від лінії забудови головної вулиці і за своїм композиційним значенням є рядовим об’єктом. Точна дата спорудження не з’ясована; орієнтовно – 1890-і – 1900-і рр.

Прямокутна в плані будівля звернена до вулиці головним поздовжнім фасадом. Він симетричний. У центрі – енергійно винесений наперед ризаліт вхідного тамбура, увінчаний щипцем складної форми з килевидним кокошником та двома декоративними чотиригранними башточками обабіч. Бічні двовіконні розкріповки, що фланкують фасад, мають наріжні лопатки, увінчані такими ж башточками. Фасади вирішені в архітектурних формах, властивих так званому цегляному стилю кін. 19 ст. з широким застосуванням фасонної та лекальної цегли, з якої викладено рустовані лопатки, декоративні фризи городків, аркатури, поребрика, ширинок, віконні облямування, килевидний архівольт порталу головного входу, зубчастий карниз, що завершує фасади. Композиція фасаду збагачена різними формами вікон: прямокутних, з рельєфно виділеними клинчастими перемичками, та аркових – у бічних креповках.

Первісне розпланування будівлі не збереглося. Нині поздовжньою капітальною стіною вона поділена на дві частини, в одній з яких міститься глядачевий зал, а в другій – службові приміщення сільського будинку культури.

Будинок зведено з місцевої червоної цегли на вапняно-піщаному розчині. Первісно фасади не були потиньковані, нині вони побілені. Перекриття плоскі по дерев’яних балках, дах вальмовий по дерев’яних кроквах, укритий покрівельною сталлю.

Колишнє волосне правління у с. Русанівці – добре збережений архітектурний витвір «цегляного стилю» в провінції, поставлений на державний облік як пам’ятка архітектури й містобудуванння місцевого значення з охоронним №294-См.

[Вечерський В. В. Пам’ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: Виявлення, дослідження, фіксація / В. В. Вечерський. – К., 2005. – С. 419.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 767.