Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору Української держави.

Рованці с

2010 р. Від фібул готів – до козацьких куль

Дата: 16.08.2010

Археологи Волині в багатошаровому розкопі поблизу села Рованці Луцького району знайшли цінні експонати тисячолітньої давнини: житло, старовинні жіночі прикраси та керамічний посуд. Луцька рятівна археологічна експедиція під час дослідження виділеної під забудову ділянки в урочищі “Куповаті”, що на околиці Рованців, заклала перший розкоп площею 156 кв. м. Як з’ясувалося – недаремно, адже експозиція Волинського краєзнавчого музею незабаром поповниться черговою партією цінних експонатів.

– Ця територія разом із сусідніми урочищами “Панський город” та “Гнідавська гірка” була заселена ще з часу неоліту. Однак її найбільший розвиток, судячи з усього, спостерігався упродовж ХІ – ХІІІ століть, коли ці землі фактично стали південними передмістями літописного княжого Лучеська, – розповів керівник ДП “Волинські старожитності” Інституту археології НАНУ Олексій Златогорський.

– Тут виявлено знахідки, які можна віднести до часу Вельбарської культури (германські племена готів), культури типу Лука Райковецька (давні слов’яни) та давньоруського періоду. Вельбарська культура представлена фрагментами лощеного посуду хорошої якості, слов’янська – залишками кераміки гіршої якості, з характерним орнаментом.

Матеріали розкопок дадуть науковцям поштовх до чергового осмислення тогочасного життя, заповнення ще однієї білої плями в історії прилеглих до обласного центру Волині земель в прадавні часи, про які не збереглося жодних письмових свідчень, і чіткіше уявлення про побут тих часів. Зокрема, про те, як влаштовувалися деякі житла стовпового типу тисячолітньої давнини.

Одне із них і розкопали частково в урочищі “Куповаті”. Воно мало дві печі, одна з яких, імовірно, використовувалася для приготування їжі, друга – для обігріву взимку. Поруч була розкопана споруда, що за часів готів використовувалася, як вважають археологи, для організації ткацької справи. Про це свідчить знахідка пошкодженого керамічного тягарця для ткацького верстата.

– З найцікавіших знахідок – готські фібули, що мають вік 1700-1500 років, унікальний срібний кільчик (сережка) часів Київської Русі та частина натільної іконки-складеня козацьких часів, – розповідає працівник ДП “Волинські старожитності” Михайло Вашета. – Ось зверніть увагу на цю філігранну роботу тодішніх ювелірів!

Тамую подих і беру у руки сережку, яку тисячу або трішки менше літ тому носила та з необережності загубила якась багата волинянка. На майстерно сконструйованій срібній прикрасі – ряди в ідеальній послідовності напаяних впритул одне до одного срібних зерняток. Це і є знаменита зернь – особливо філігранна техніка давніх майстрів.

Для оздоблення золотих чи срібних виробів спеціально катався золотий чи срібний дріт діаметром приблизно в третину(!) міліметра. Після цього він акуратно різався на однакового розміру зернинки, що незрозуміло яким чином припаювалися до основного “тіла” прикраси. Вони й забезпечували їй підкреслену витонченість, зокрема, на поверхні – особливу гру світла й тіні.

Не можу навіть уявити, як при тогочасному рівні розвитку техніки ювеліри могли виконувати настільки тонку роботу, що й нині потребує збільшувальних лінз! Яким же був той нагрівальний інструмент наших предків, що мав підняти температуру до плавлення металу саме у визначеній уколом голки точці? І що використовувалося як флюс при пайці?.. Відповіді на ці запитання ще слід шукати.

Але вже зрозуміло інше: усі ділянки в урочищі “Куповаті” перед забудовою – аби не були навіки втрачені для майбутніх поколінь подібні пам’ятки старовини мають пройти обов’язкову археологічну експертизу.

Валерій Мельник

Джерело: «Урядовий кур’єр»

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2018 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 47

Модифіковано : 22.08.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.