2010 р. У Рованцях знайшли ткацьку майстерню готів
Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
Дата: 23.06.2010
Протягом червня Луцька рятівна археологічна експедиція проводила дослідження в урочищі Куповаті, що на околиці села Рованці. Ця територія разом з сусідніми урочищами Панський город та Гнідавська гірка була заселена ще з часу неоліту, однак найбільший розвиток тут відбувся протягом ХІ-ХІІІ століть, коли ці території складали комплекс південних передмість княжого Лучеська. Суцільним розкопом було досліджено 156 квадратних метрів, виявлено багатий культурний шар та різночасові об’єкти.
Культурний шар розкопу хоча і перемішаний, однак чітко розділявся на часові горизонти. Тут виявлено знахідки, які можна віднести до часу Вельбарської культури (германські племена готів), культури типу Лука Райковецька (давні слов’яни) та давньоруського періоду. Вельбарська культура представлена фрагментами лощеного посуду коричневого та темного кольорів хорошої якості з вінцями характерними для цього часу. Слов’янські старожитності представлені фрагментами кераміки гіршої якості, з характерним для цього періоду хвилястим врізним орнаментом.
Найбагатшим виявився шар періоду Київської Русі. Виявлену у великій кількості кераміку «курганного типу» з гострим відтягнутим до низу краєм можна продатувати кінцем Х-ХІ століття. До цього часу можна також віднести і виявлені в розкопі індивідуальні знахідки – срібну сережку, перстень з схематичним малюнком хреста та половинку бронзової іконки-складня з біблійним сюжетом.
Досліджені різночасові об’єкти повністю повторюють хронологічну картину культурного шару: це житла періоду Лука Райковецька та давньоруського часу, а також споруда, яку за знахідками та типом планування можна віднести до часу Вельбарської культури. На ній потрібно зупинитись детальніше.
Споруда має форму овалу, розтягнутого по лінії захід-схід, з розмірами 4,5х3метри, і заглиблена в материк на 0,3-0,35 метра. В північно-західній її частині стінка похила, що вказує на високу вірогідність розміщення в цьому місті входу. Долівка рівна і достатньо добре утрамбована. В північній та західній її частинах, під стінками, виявлено ряд стовпових ямок, що слугували опорними для підтримання каркасу споруди. В заповненні виявлено характерну для Вельбарської культури кераміку, а також глиняний тягарець до ткацького верстата.
Виявлені знахідки можуть слугувати доказом виробничого характеру споруди (там займалися ткацтвом), вони мають аналогії на синхронних пам’ятках вельбарської культури, зокрема в урочищі Шанків яр біля Хрінницького водосховища. Таким чином розкопки підтвердили багатошаровість і багатство археологічної пам’ятки в урочищі Куповаті і підтверджують необхідність проведення археологічних розкопок при будь-якому будівництві в околицях Луцька.