Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

Церква св.Михаїла

Церква св.Михаїла

Вид с северо-запада [Памятники градостроительства и архитектуры УССР. – К.: Будівельник, 1983 г., т. 1, с. 145]

Згадка [Krzyżanowski S. Skorowidz miejscowości byłego województwa Bracławskiego. – Kraków: 1869, s. 47]. Дерев’яна церква св.Михаїла [Źródła do dziejów rozgraniczenia diecezji łacińskich w Cesarstwie Rosyjskim w połowie 19 wieku. – Lublin: 2000, t. 1, cz. 1, s. 139].

Церква Арх.Михаїла, дерев., 7 кл., невідомий рік побудови. [Похилевич Л.И. Сказания о населённых местностях Киевской губернии. – К.: тип.КПЛ, 1864 г.].

Церква 1905 р. (дерев.) [Постанова Ради міністрів УРСР “Про доповнення списку пам’яток містобудування і архітектури УРСР, що перебувають під охороною держави” № 442 від 6.09.1979 р.].

Дерев’яна церква св.Михаїла 1905 р. [Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 101].

Михайлівська церква 1905 р. (дерев.) [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].

1905 г. Построена по проекту архит. В.Юргенса вместо старой обветшавшей. Церковь деревянная крестовая в плане с гранёной апсидой с небольшими пристройками, с трехъярусной колокольней пятисрубная однокупольная. Купол (восьмерик на четверике) увенчан небольшой главкой, колокольня (восьмерик на четверике) завершена шатром, увенчана главкой. Церковь горизонтально ошалевана. На западном фасаде – колонный портик.

В интерьере четверик сруба при помощи парусов переходит в суживающийся вверху восьмигранник, в свою очередь переходящий восьмигранный барабан купола. Залом барабана расписан. Проектируя здание, архитектор следовал традициям, сложившимся в украинском деревянном зодчестве XVIII-XIX вв. В здании сохранились ценнейшие образцы декоративно-прикладного искусства. [Памятники градостроительства и архитектуры УССР. – К.: Будівельник, 1983 г., т. 1, с. 144 – 145]

Довідка на сайті