Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

Церква св.Миколи

Церква та дзвіниця 18 ст. (дерев.) (Бабинці Горішні) [Постанова Ради міністрів УРСР “Про доповнення списку пам’яток містобудування і архітектури УРСР, що перебувають під охороною держави” № 442 від 6.09.1979 р.].

Дерев’яна церква св.Миколи 1729 р. [Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 96].

Миколаївська церква 1729 р. (дерев.) і дзвіниця 1729 р. (дерев.) (Бабинці Горішні) [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].

НИКОЛАЕВСКАЯ ЦЕРКОВЬ И КОЛОКОЛЬНЯ, 1729 г. Деревянная, трехсрубная, трехглавая. Поддашие на выпусках венцов срубов опоясывает сооружение. План образован квадратным центральным срубом, к которому примыкают восьмигранные одинаковые по размерам срубы бабинца и восточного объема. Все объемы перекрыты огромными барочными главами на восьмериках, увенчанными крупными фонариками с главками. Размеры памятника монументальны. В компоновке масс доминирует ярусное членение, усиленное широким выносом поддашия. В интерьере – настенная масляная живопись XX в.

В 1977-1978 гг. памятник отремонтирован и приспособлен под историко-краеведческий музей.

Деревянная, квадратная в плане, каркасная, трехъярусная, с шатровым верхом колокольня расположена на запад от памятника. Ансамбль относится к редким образцам галицкой школы народной деревянной архитектуры. [Памятники градостроительства и архитектуры УССР. – К.: Будівельник, 1985 г., т. 2, с. 244].

Як зразок мови і вислову в справах архитектурних духовного візитатора Миколи Шадурского в 1760 р. нехай служить його опис ц-ви св. Миколая в Рогатині на передмістю Бабинці:

Cerkiew… na podwalinach y kilku drzewach od spodu dębowych, cała z jodłowego pod hybel drzewa, o trzech wierzchach gałami na dwóch baniach noviter, in reliąuo dawniey pobita, in introitu – z przysionkiem małym na drzwi dwoje przymykanym, z którego drzwi do cerkwi duże dębowe pomalowane y należycie okute a na zamek żelazny wewnątrz zamczyste, toż cerkiew sumptem Gromady w r. 1729 tym, iako edocet od północy na węgle nadpis, wystawiona…

Джерело: Січинський В. Деревяні дзвіниці і церкви Галицької України XVI – XIX ст. – Льв.: 1925 р., с. 7 (Національний музей у Львові. Рукопис латинський in folio № 18 (Visitationes generales per Nic. Szadurski 1759-60), арк. 401).

Церква розташована на горбі над струмком, на цвинтарі. Вівтарем вона орієнтована на схід. Дзвіниця розташована на захід від церкви (практично в позиції С3). Спостереження М.І.Жарких, 11.08.1990 р.

Довідка на сайті